Розмова з Мирославом Мариновичем: майбутнє росії, роль церкви та України
10 цитат Мирослава Мариновича з інтерв’ю Юлії Тимошенко
Філософ, релігієзнавець, дисидент, політв’язень часів срср Мирослав Маринович став гостем проєкту “Що далі?” ютуб-калалу Ukraїner Q.
В інтерв’ю Мирослав Маринович розказує про розвал росії, роль церкви, що робити з ненавистю, яка породжує ворожнечу всередині українського суспільства, та якою буде роль України в майбутньому світовому порядку.
Зібрали кілька цікавих цитат Мирослава Мариновича з інтерв’ю ведучій Ukraїner Юлії Тимошенко:
- Така росія, яка є сьогодні — приречена. Я не знаю, який вигляд вона матиме в майбутньому. Але такої росії, як є зараз, не буде.
- Ми повинні вплинути [на росіян]. Ніхто краще за українців не знає росію. Я вдячний нашим воїнам за те, що вони дають нам шанс, дають простір для того, щоб ми думали. Тобто воїни свою справу роблять, а громадянське суспільство ще свою справу не виконало.
- Складність боротьби з «русским миром» полягає в тому, що ти цілиш в ідеологію — потрапляєш у віру. Ти цілиш у віру, а залишаєш безкарну ідеологію. Оця гібридність створює дуже великий виклик, до якого не готові ніхто — ні на Заході, ні в Україні.
- Для мене Євангеліє не є пацифістською книгою. Ісус схвалював миротворство, але дуже чітко розрізняв добро і зло. От цього я потребую від Ватикану, від Папи.
- Люди потребують відповідей, бо вони губляться. «Чому я втратила своїх рідних? Якийсь сенс їхньої смерті. Чому загинув мій син на війні?..» Все. Чому? Дайте відповідь на це питання. Це теж потрібно, щоб церква розтлумачувала сенс самопожертви.
- Якщо ти йдеш на самопожертву, то розумій, що це буде окремий шлях. Всі не можуть іти на самопожертву. Це твоє рішення. Ти маєш його реалізувати. І приймай все те, що тобі дається на цьому шляху.
- Небезпеки ненависті ми не відчуваємо традиційно. [...] росія нинішня, так само як колишній Радянський Союз, — це диявольська система, яка опирається на три базові елементи диявольства: насильство, ненависть й обман. Якщо ви визнаєте, що українці мають право на ненависть, то тим самим ви визнаєте, що ми маємо обперти свою позицію на один з елементів диявольства.
- Чи хочу я, щоб мій народ стояв над прірвою? Ні, я цього не хочу. Борімося, але не тому, що ми ненавидимо росіян, а тому, що ми любимо своє. І ця формула не мною знайдена. Так, зокрема, сказав один УПівець воїн: «Я борюся не тому, що я ненавиджу росіян, а тому, що я люблю своє».
- Я думаю, ми скидаємо останній обруч. Але нам треба вистояти. Тому що це процес не одномоментний. Це процес, який вимагає максимальної консолідації суспільства. Не дарма кажуть, що Україна і росія зараз біжать марафон. І хто вистоїть, той і переможе. Нам треба перемогти.
- Наше національне завдання - подати себе світові не лише як джерело негативу щодо росії. Але чим ми можемо заступити росію у тій світовій конструкції? Де є наш потенціал? Крім армії. Армія так, вона вже дійсно довела свою велич.