Після угоди чи під час друку: коли видавництво Vivat анонсує книжки?
Одне з неочікуваних питань, яке я отримую від підписників і наших читачів, стосується етапу анонсування нових книжок. Деякі з вас цікавляться, чи відбувається це одразу після підписання договору з автором, чи трохи пізніше. Я маю великий досвід у сфері книговидання і для мене ця тема — частина щоденної роботи, а для вас вона може стати цікавою подорожжю за лаштунки створення книжок.
Як виглядає задоволений читач?
Кожен книжковий примірник, який потрапляє у ваші руки, – це результат великої роботи. Ми у видавництві Vivat намагаємося працювати так, щоб наші анонси були максимально інформативними та захоплюючими для читачів.
Важливо обрати вдалий час для анонсування книжок, бо наша реальність зараз — величезний інформаційний шум, купа новин, фейків чи реальних фактів і подій. А коли анонсуєш книжку, хочеш, аби вона була на слуху і не загубилася в хаосі інших новинних повідомлень.
Існує маркетингова концепція задоволення читачів:
- Потрібно сформувати очікування;
- Створити продукт, тобто книжку;
- Забезпечити хороший сервіс.
Анонс книжки — це і наш перший крок до потенційно задоволеного покупця-читача. Бо анонсом ми формуємо певні очікування в людей.
То коли краще анонсувати?
Після чи під час анонсу ми працюємо над технічною складовою книжок. Проте не завжди: ми часто купуємо права на книжки, які ще навіть не написані. Іноді може не пощастити і за 3 роки автор таки не допише книжку, тоді агенство , у якого ми купуємо права, може нам замінити це видання на якесь інше. Такі ситуації бувають і вони вирішуються в діалогах та переговорах.
Тому анонсувати книжку, щойно ми підписали права на книжку, просто немає сенсу. Ми починаємо займатися цією складовою тоді, коли маємо на руках текст.
Коли ми отримали текст видання, то починаємо шукати перекладачів. Знайти перекладачів з англійської мови на перший погляд легко, бо їх же багато, але зі зростанням ринку це стає дедалі складніше, адже найкращі перекладачі завантажені на довгі місяці наперед. А з італійської, японської, французької та інших мов подекуди ще важче перекласти книжку. І справа не в тому, що люди не вивчають ці мови — вони можуть їх знати, проте не бути професійними перекладачами. А для видавництва Vivat важлива якість перекладу.
Іноді одного автора перекладає той самий перекладач. Наприклад, Лі Бардуґо у нас перекладає лише Єлена Даскал. Тоді ми зважаємо на графік і завантаженість перекладачки. Після того, як ми отримуємо готовий переклад, починаються суто видавничі справи: редактура, коректура і тд.
Після того, як ми підготували всі складові книжки, їх потрібно узгодити і затвердити з правовласниками. Іноді ми узгоджуємо лише візуальну складову, а подекуди треба чекати на затвердження усього тексту. Оптимальний термін затвердження обкладинки — 1 місяць, але іноді ми чекаємо на відповідь правовласників по пів року і більше.
Ви можете нам порадити: “то купіть оригінальну обкладинку і не треба буде затверджувати власну”. Так, це можливий варіант розвитку подій. Проте обкладинки коштують подекуди 500 і 1000 доларів — це дорого. Іноді ми дійсно купуємо оригінальні обкладинки, коли це вони якісь дуже гарні чи культові, проте не завжди. Адже оригінальна обкладинка збільшує собівартість книжки.
Загалом ми прогнозуємо, за який час книжка зʼявиться друком, але через війну, постійні обстріли і відключення світла передбачити це набагато важче. Також збільшився термін створення книжки — він займає тепер у нас від 9 до 12 місяців.
Враховуючи всі ці аспекти, які можуть затримати вихід книжки, ми прийняли для себе рішення: анонсуємо наші новинки не після підписання договору, а тоді, коли відправляємо їх у друк.
Наші реальні кейси
У видавництві Vivat ми виділяємо 1 місяць для того, аби правовласники затвердили макет і обкладинку. Лише після цих кроків можна виходити з анонсами і тішити наших читачів новинами про нову книжку. Проте буває по-різному.
Ми роками чекаємо на те, щоб видати книжки Сари Маас — провідної авторки жанру роментезі, бо її команда влаштувала тотальний ребрендинг усіх серій авторки. Ми вже підписали контракти з правовласниками, проте досі чекаємо на матеріали від них, щоб нарешті потішити українського читача творами Сари Маас.
Схожа ситуація з книжками Лі Бардуґо — її команда також досить довго погоджує деталі майбутньої книжки. Наприклад, затвердження обкладинки до видання «Царство вовків» ми чекали трохи більше року.
Іноді ми дуже швидко затверджуємо деталі з правовласниками. Тиждень — це ідеальний і, напевно, найкоротший термін часу, за яким нам вдавалося узгодити все і вийти до читачів з анонсом.
Потрібно усвідомлювати, що команди у видавництвах не дуже великі. У деяких з них є великі черги партнерів, тому іноді доводиться чекати на їхню відповідь так довго. І видавництва віддають перевагу тим країнам і видавництвам, які платять за права більший аванс і в кого більші наклади. Тому, коли йдеться про очікування, Україна потрапляє приблизно у лонгліст — це непогано.
Трапляється часом, що правовласники просять щось змінити в оформленні абощо. І ми завжди тішимося, коли між нами відбувається обмін думками та ідеями, висловлювання усіх «за» і «проти», бо лише в діалозі народжується істина. Отримувати фідбек завжди приємно і корисно для нашої роботи.
Думаю, що анонсувати книжку тоді, коли всі бурхливі обговорення позаду, а книжка вже на фінішній прямі, тобто у друкарні, — це ідеальний варіант.
Ми у Vivat мали різні кейси, подекуди і зараз у нас бувають непередбачувані ситуації. Проте читачі, думаю, розуміють, що видавати книжки — це частина життя, а в житті стаються події, які не залежать суто від бажання видавця. Але кожна вартісна книжка має бути надрукована, щоб поїхати після яскравого анонсу до свого читача.
