08.08.2024
Історія
eye 1222

Загадковий Мавринський майдан: візитівка прадавньої історії

Загадковий Мавринський майдан: візитівка прадавньої історії

За 70 кілометрів від Дніпра, в селі Межиріч, розкинувся незвичайний археологічний комплекс – Мавринський майдан. Ця гігантська земляна споруда, що займає понад 5,5 гектарів, вже багато століть привертає до себе увагу дослідників та мандрівників. Сьогодні ми спробуємо розкрити деякі таємниці цього загадкового місця.

Що таке "майдан"?

Археологи описують майдани як складні земляні споруди, які часто мають кільцеву форму. Центральною частиною такого майдану зазвичай є заглибина, оточена валом. Додаткові елементи, як-от бокові насипи, виступи всередині заглибини та різноманітні входи, додають майданам індивідуальність. Кількість і розташування цих елементів можуть суттєво відрізнятися, що свідчить про різноманітність функцій та культурних контекстів, в яких ці споруди використовувалися.

Скіфський курган-майдан Розрита Могила

Для кочових народів майдани мали особливе сакральне значення. Їх вважали священними місцями, пов’язаними з небесними світилами. Саме тому їх часто називали Зоряними храмами. Цікаво, що попри шанобливе ставлення до майданів, кочовики ніколи не ховали своїх вождів безпосередньо на них. Поховання завжди здійснювалися поблизу, ніби на знак поваги до священного місця. Саме через відсутність прямих поховань на майданах ускладнюється можливість їх точного датування.

Павук у степу: що приховує геометрія майдану

Мавринський майдан

Не так давно територія сучасного села Межиріч була розділена на два населені пункти: Маврине та власне Межиріч. На околицях цих сіл розташовувалися дві унікальні археологічні пам'ятки – Межиріцький та Мавринський майдани. На жаль, Межиріцький майдан з часом зазнав значних руйнувань і сьогодні його залишки ледь помітні в ландшафті. Інша справа – Мавринський майдан. Завдяки зусиллям небайдужих людей та рішенню обласної ради цю пам'ятку вдалося зберегти для нащадків. Ця споруда набула статусу археологічної пам'ятки місцевого значення згідно з рішенням Дніпропетровського облвиконкому № 424 від 19.11.1990 року. Вона була занесена до відповідного каталогу під номером 6348, що надає їй особливий охоронний статус. Сьогодні Мавринський майдан є одним із найцікавіших об'єктів археологічного туризму в регіоні.

З висоти пташиного польоту Мавринський майдан вражає своєю досконалою геометрією. Чіткі лінії, симетричні вали та глибокі западини створюють образ гігантського павука, що розкинув свої лапи на землі. Така форма не є випадковою. Вона несе в собі глибокий символізм і, ймовірно, мала важливе значення для наших пращурів.

Майдан являє собою зрізаний конус з глибокою улоговиною в центрі. Верхівка цього конуса має виражене кільцеве поглиблення, що нагадує за формою горлечко величезного горщика. З трьох вершин конуса, ніби очі містичного створіння, спрямовані чітко на схід, захід і південь три загадкові отвори. Унизу, в котловині, розкидані незрозумілі пагорби, що порушують ідеальну симетрію. Верхня частина майдану має кілька помітних щербин, які ніби розбивають його ідеальну форму.

Мавринський майдан всередині

Від основного конуса симетрично відходять чотири пари довгих земляних валів, що нагадують змієподібні щупальця-лапи. Ці вали розходяться від кожної зі щербин на верхівці конуса, створюючи враження руху і динаміки.

Мавринський майдан – це не єдиний такий об'єкт на території України. Існує близько 40 подібних споруд, але саме Мавринський вирізняється своїми розмірами, чіткістю форм і збереженістю. Його загадковість приваблює дослідників і мандрівників, спонукаючи їх до пошуку відповідей на численні питання про призначення та історію цього унікального об'єкта. 

Версії щодо походження Мавринського майдану

Деякі дослідники стверджують, що вік цього містичного місця перевищує 5 тисяч років. Однак, незважаючи на численні дослідження, походження та призначення Мавринського майдану залишаються загадкою. Існує кілька версій його виникнення: від давнього храму, спорудженого нашими далекими предками для проведення ритуалів і жертвоприношень та астрономічної обсерваторії до козацької фортеці та селітроварні. Деякі дослідники вважають, що незвичайний рельєф майдану міг утворитися внаслідок видобутку селітри. Крім того, багато людей, які відвідували це місце, відчувають тут особливу енергетику, називаючи його місцем сили.

Мавринський майдан. Стежка до входу

Археологічні дослідження 1987 року, проведені Л. М. Чуриловою, дозволили датувати будівництво Мавринського майдану II тисячоліттям до нашої ери. Для будівництва цієї грандіозної споруди використовували особливий ґрунт на глиняній основі, який доставляли з невідомих місць до берегів річки Вовчої. Місцеві жителі передають легенду про те, що цей ґрунт носили в головних уборах, адже в той час люди ще не мали коліс, лопат чи інших інструментів для перевезення великих об'ємів матеріалу. Унікальність цього ґрунту полягає в його стійкості до впливу природних факторів: він не розмивається дощем, не розвіюється вітром і водночас добре пропускає вологу.

За однією з найпоширеніших версій, Мавринський майдан був стратегічно важливим об’єктом для запорозьких козаків. Його унікальна конструкція ідеально підходила для оборони та контролю над навколишньою територією. Козаки, яким постійно загрожували напади татар і турків з півдня та польських феодалів з півночі, активно використовували такі споруди. Видатний український історик Дмитро Яворницький у своїй фундаментальній праці "Історія запорізьких козаків" зазначав, що козаки часто використовували природні пагорби та насипи для створення сторожових постів. Існує припущення, що й Мавринський майдан спочатку був створений іншими народами, а козаки лише адаптували його під свої потреби, його конструктивні особливості та розташування вказують на можливість такого використання.

Якщо перша гіпотеза пов’язує виникнення майданів з козацькими оборонними спорудами, то вчені пропонують інше пояснення. Вони висунули альтернативну гіпотезу, яка пов’язує утворення майданів з розвитком промисловості в Україні. Зокрема, йдеться про видобуток селітри, яка широко використовувалася в різних галузях господарства. Процес видобутку селітри був тривалим і складним. Для отримання готового продукту кургани розкопували, а отриману сировину обробляли в спеціальних котлах. В результаті таких розробок утворювалися великі котловани, які згодом могли набувати форми, схожої на сучасні майдани. Археологічні знахідки на території деяких майданів підтверджують цю гіпотезу, оскільки свідчать про існування тут селітроварних виробництв.

Унікальність Мавринського майдану

Унікальність цього місця полягає в тому, що тут можна спостерігати вражаючі світанки та заходи сонця, які заворожують своєю красою. Особливо захоплюючим є видовище на майдані під час весняного рівнодення: сонце заходить точно в центр однієї із западин. Саме в цей день, перебуваючи в центрі майдану, можна побачити, як сонце ховається за горизонт, зникаючи в прорізі пагорбів. Цей факт підтверджує астрономічне значення споруди, відкидаючи теорію про її використання як селітроварні.

Захід сонця в одному із отворів Мавринського майдану

Крім того, на цій території не ростуть дерева, а птахи уникають її, жодного разу не пролітаючи над нею. Навіть після дощів вода між пагорбами не затримується, що додає місцю ще більшої загадковості.

Також майдан має унікальні акустичні властивості, перетворюючись на справжній резонатор. Якщо говорити тихо внизу, у котловині, на вершині конуса можна чітко почути кожне слово без допомоги мікрофону чи інших пристроїв. Існує припущення, що котловина, яка формою нагадує глибоку чашу, могла використовуватися для передачі звукових сигналів, подібно до дзвону. Також не виключено, що Мавринський майдан слугував фундаментом для колишнього дерев’яного храму. Проте донині це питання залишається відкритим. Ні історики, ні археологи не можуть дати остаточної відповіді.

Мавринський майдан сьогодні

Мавринський майдан – це місце, яке не перестає дивувати. Його походження та призначення досі залишаються загадкою. Чи це результат природних процесів, чи свідоме творіння людських рук – сказати складно. Можливо, це навіть не просто споруда, а ключ до розуміння давніх цивілізацій і їхніх знань про Всесвіт.

Сьогодні Мавринський майдан став не лише археологічною пам'яткою, а й популярним місцем для багатьох туристів та дослідників. Язичники проводять тут обряди, освячують хліб і розпалюють багаття, а місцеві жителі вірять у цілющі властивості цього місця. Ці сучасні вірування переплітаються з давніми легендами, створюючи унікальну атмосферу і підкреслюючи загадковість майдану.

Мавринський майдан – це місце з особливою атмосферою, яка приваблює людей, що шукають спокою і гармонії. Багато хто відзначає, що саме тут вони відчувають особливу енергетику, яка допомагає відновити сили та знайти внутрішній спокій. Тиша і спокій цього місця створюють ідеальні умови для медитації та самопізнання. Відвідування майдану – це незабутній духовний досвід, який дозволяє кожному зануритися у вир природи і відкрити для себе нові горизонти.

 

Читайте также


Выбор редакции
up