Зіняк Олександр. Байдужість
Нещодавно побачив в ютубі соціальний ролик, де люди «позалипали» у своїх смартфонах і реального бачення сьогодення, вони вдивляються в екран і наче живуть у своїх телефонах.
Таке відчуття, що у них синдром деперсоналізації, тобто що людина «бачить себе збоку», втрачає чіткість сприйняття довкілля, і це при тому, що вона не в стані наркотичного чи алкогольного отруєння, чи стресу, зумовленого зовнішніми факторами.
Люди ці сприймають світ нечітко та навіть якось відсторонено, вони не читають книжок, їх не цікавлять ті чи ін. літературні презентації, таке відчуття, що їх читають лише школярі, студенти, і то тому, що це вимагає освітня програма, тобто для розвитку, а не просто для задоволення.
За результатами незалежних досліджень і опитування в соціальних мережах, лише 9% українців читають книжки і відстежують літературні новинки, а 12% читають лише коли вийде гучна новина, яку рекомендують прочитати. Решта людей практично не читає книг , або читає вкрай рідко.
А ось тепер візьмемо до уваги китайську соціальну мережу ТікТок, котру обирає не лише покоління сучасних школярів, а навіть люди похилого віку, бо ж там різні кумедні речі і вони, як вважають люди, дуже корисні для емоційної розрядки та відпочинку. Я не спорю в деякій, так би мовити користі, проте якщо воно заохочує до створення якихось цікавих чи навчальних відео, та навіть тих же веселих роликів та і якщо його просто цікаво і весело переглядати. Проте більшість сидить і тупо тицяє пальцем в свій телефон як та мавпа, не усвідомлюючи навіть суть самого ролика.
Це стосується не лише тіктоку, ютуба, але й багатьох інших соціальних мереж, в яких людина, як то мовити, просто живе і насолоджується цим віртуальним простором, роблячи її байдужою, або придушує такі емоції, як турбота, ажитація, мотивація чи пристрасть.
До речі, про пристрасть.
Є дуже велика категорія дорослих, котрі відчувають потяг до протилежної статі лише через перегляд фільмів для дорослих.
Таким чином, зникає любов, справжня пристрасть у стосунках.
Деякі почуття люди плутають зі справжнім коханням, а це:
- Спільна мова, коли з'являється емоційний зв'язок і повне розуміння одне одного.
- Відчуття комфорту, коли двоє дають відчуття тепла і безпеки, з ким можна поговорити про все на світі.
- Романтизм у стосунках, котрий в більшості притаманний творчим людям, які можуть присвятити іншій людині, наприклад вірш чи пісню.
Хочу сказати що у нас поширена духовна проблема сьогодні, а саме - байдужість!
Навколо нас тисячі людей, але людина почувається самотньою, бо в них є лише один надійний друг, ба, це навіть не собака, це - смартфон.
Кількість вподобань у соціальних мережах перетворюється на критерій успішності, коли людина змінює думку про почуття живих особистостей, тобто не помічає не лише краси, що нас оточує, але й проблем, несправедливості, потреб інших людей.
Стан цих людей не виявляє ніякого зацікавлення будь-чим, та до неї навіть «достукатися» не можна, бо її серце і душа навіть на це не реагує. Людина починає жити для себе, своїх цілей, інтересів, і їх вона ставить вище понад усе, що відбувається навколо.
Ви знаєте, читав неодноразово Біблію, навіть трішки її пробував вивчати, і мене здивувала в ній одна річ.
Пригадаймо розп'яття Ісуса Христа, котрого несправедливо звинуватили, що навіть Понтій Пілат це усвідомлював, якому завдали страшні тортури, побиття, знущання.
Що робили в той час люди, котрі за життя йшли за Господом, а я навіть не святих апостолів маю на увазі. Вони стояли і мовчали!
Зрозуміло, була охорона, певна кількість солдат, але ж не армія, проте ніхто ніяких дій щоб запобігти страті не зробив, хоча послідовників Господа було багато і можна було би навіть не зважати на певну кількість народу, котрих підговорили фарисеї проти нього.
Звичайно, це можна обговорювати, бо, як говорить історія Біблії, Ісус добровільно взяв на себе гріхи всіх людей і віддав своє життя для того, щоб ми могли воскреснути, коли прийде час, і мати шанс на вічне життя.
Проте все рівно тут присутня людська байдужість, що важко не усвідомити.
Тепер візьмемо до уваги повстання Спартака.
Спочатку це була невелика кількість гладіаторів, по суті рабів, котра не злякалася виступити проти Риму. Це вже пізніше до них приєдналися раби, котрі знаходились по всій Римській республіці. Та й навіть якщо взяти до уваги що в повстанні взяло участь понад 120 000 людей, так у Марка Красса були в десятки раз чисельніші легіони.
Виступили проти Римської імперії ці люди саме тому, що їм не байдужа була їх доля, хоча вони усвідомлювали про свою приреченість.
Цікава ще одна деталь в байдужості людей і ставленні до оточуючих, це те що багатьом байдуже до життя інших, проте вони обожнюють пліткувати про людей.
У цих любителів пліток і чужих проблем є своє життя, саме так, вони живуть думками про проблеми інших, але не ради якоїсь допомоги, підтримки, а навпаки щоб порадіти за чужі проблеми, бо можливо та особа виявила якийсь негатив проти них, чи якийсь колючий правдивий вислів.
Це не просто пліткарі, це ціла анархія на чолі з найбільш красномовним.
Вони не розуміють, що витрачаючи на це час, вони могли б витратити його на себе, на своє життя, свої проблеми.
Байдужі люди стають тоді, коли починають жити лише для себе, коли в них відсутні почуття, емоції, інтереси чи стурбованість щодо чи кого небудь.
Не раз навіть особисто бачив, коли інші люди попадають в критичні ситуації, то інші, щоб швидко допомогти, просто дістають телефон і знімають відео, і швиденько, навипередки, викладають його в соціальній мережі.
Закликаю вас зрозуміти, що іноді ваша оця байдужість під час якої ви можете стати свідком правопорушення, може призвести навіть до кримінальної відповідальності.
Навіть моральне переслідування особи тягне за собою певну відповідальність.
Вражаюча байдужість людей доходить навіть до того що місцеві жителі не хочуть викопати яму для полеглого військового, ми вже це не раз всі читали у ФБ, тобто щоб таких знайти то потрібно ще пошукати.
Є лише невелика кількість людей, котрі здатні це зробити безкоштовно.
Це все прикро, але це правда!
Купа лоботрясів сидить без роботи чи після роботи коло шинку обговорюють все і всіх, далеко не охочі воювати, але воно не візьме в руки лопату, щоб хоч таким чином віддати останню шану герою!
Та ваша байдужість робить вас сліпими і глухими, закриває серця і присипляє вашу совість.
Ви живі трупи бездуховності, скоро й у вас самих сенсу життя не буде за вашої байдужості.
Не потрібно емоційно вигоряти, постійно потрібно бути на зв'язку, вислуховувати інших, стежити за важливими новинами, тим паче під час війни, не бути байдужими до сповіщень повітряної небезпеки, бо це може призвести до загибелі не лише вас, а й ваших діток.
Замість хі–хі–ха–ха, цивільним рекомендую переключитися на хорошу книгу, музику, зайнятися спортом, зробити донат на ЗСУ, і ви знову будете сповнені сил та енергії, та й позбудетеся своїх вад!
Автор Лис Микита
Вересень 2024 року
