Толя Недоля. Вибрані вірші зі збірки Безжальна муза. Ч. 15
ПРИСТРАСТЬ
Усе так спокійно -
Без хвилювання
Це ніби любов,
А може й кохання?
Відсутні слова,
Залишились звуки.
Вони накладають
Відтінок розлуки!
Це надто несправжнє,
Це надто сонливе!
Хіба це життя?
Моє серце зомліло,
Бо я замерзаю
У безликих стосунках!
Я хочу яскравість -
Не емоцій обрубки.
Моя сутність бажає
Нестриману пристрасть!
Я хочу вогню,
А не здушену сірість!
Я хочу на волю,
Де рве сильний вітер,
Бо дику натуру
Нема де подіти!
Якщо запалити
Вогонь не бажаєш,
Пливи течією -
Я тебе не тримаю!
14.08.2024
ПАМ’ЯТАЮ
Я пам’ятаю
Про втрачені роки.
Я досі гортаю
Важливі уроки.
Мене не здолали
Життєві пороги!
Мене не залякали
Життєві негоди!
Мене чарували
Закохані очі!
Бо заколисали -
Зненацька заскочили!
Вони розбудили
Бурхливу уяву,
Вони запалили
Нестримну заграву!
Мене не сприймали,
Мене проганяли!
Та я пам’ятаю
Про тих, хто кохали!
15.08.2024
НАЩО
Де ти, взаємна любов,
Через роки і безодні?
Де ця незвична любов,
Яка зі звичним незгода?
Де ти, нестерпна любов,
Що роз’ятровує душу?
Дай мені знати, якщо
Я пошукати ще мушу!
Ди моя ніжна любов,
Що зачаровує серце?
Де ти сховалась? Чому
Моє буття так нестерпне?
Нащо тебе я впізнав
Серед краси і емоцій?
Нащо тебе виглядав,
Шукав на кожному кроці?
Нащо знайшов і згубив -
Обрік себе на страждання!
Навіщо я пригубив
Це незабутнє кохання?
16.08.2024
Я ДУМАЛА
Я думала, що ти мовчав,
Бо від краси моєї заціпило мову!
Гадала, що за мною сумував,
Шукав причину, щоб зустрітись знову!
А ти лиш перегортував думки,
В яких мене давно не існувало,
Гадала – в мене закохався ти,
Насправді тільки я тебе кохала!
Як виявилось, ти підшукував комфорт,
Щоб із житлом, красива, незалежна.
Приваблювало лиш моє тепло,
А я гадала про любов безмежну!
Я вирвусь із полону почуттів,
Бо на помилках моє серце вчиться!
Я думала в тобі вогонь горів,
Насправді тліло лиш прожовкле листя!
17.08.2024
НАЗАД НЕМОЖЛИВО
Не залишайся там
Де неможливо,
Хіба що в снах,
Бо пам’ять – це важливо!
Але минуле вже не повернеш!
Навіть якщо душа моя зомліла
За втраченим!
Якби ж то зупинила
Той день і в ньому жила,
Не бачила б ту мить,
Коли підеш,
Залиш у синцях розбите серце,
Яке не хоче вірити про втрату!
У мрійні сни можу тебе позвати,
А ти мовчиш,
Затягнутий в минуле смерчем!
І шляху вже ніколи не знайдеш!
А я кохаю і не можу з цим змиритись,
Хоч знаю, що потрібно зупинитись,
Зібратись з силами
І рухатися далі!
В минуле повернутись неможливо!
Та пам’ять моє серце захопила,
Перебирає миті і деталі.
Мені потрібен час, щоб розібратись.
Про вічне намагаюсь пам’ятати!
Та про своє життя
Звичайно, Я повинна дбати!
Назад, нажаль, не має вороття!
18.08.2024
КРАСА ЗАХИЩАЄ
Краса породжує красу!
Погане де береться?
Невже краса тут не одна,
Щось не красою зветься?
Світ перекручений не так,
Тому краса страждає!
Бридке, нелюдне, наче птах,
Навколо нас кружляє!
Воно ненавидить красу,
Бо жити так не може!
Це ненажерливий чаклун -
На щось нелюдське схожий!
Він нищить, спалює її,
Бо так собі вважає.
- Нехай палає – каже він. -
Нехай всі поважають.
Краса у відповідь на це
Красою захищає!
Хто не повірив у красу -
Нехай не нарікає!
20.08.2024
ВИДИХАЮ
Зупиняюсь. Видихаю
Накопичену знемогу!
Трохи сили набираю,
Щоб рушати далі знову.
Бо попереду чекають
Нерозв’язані проблеми.
Шлях до вирішення знаю,
Розробила навіть схему.
Іще трохи насолоди
Від бадьорого напою!
Досягти потрібно згоди
Між метою і собою.
Якщо вдалим вийде ранок,
Вечір теж не забариться.
Хоч одна із сподіванок
Неминуче та здійсниться!
21.08.2024
ПАМ’ЯТАЙ
Пам’ятай, люба!
Час швидко плине -
Навіть не встигнеш
Зібратись з думками!
Не зважай, люба!
Навряд чи хто спине,
Бо щастя будують
Своїми руками!
Не чекай, люба!
Не повернеться -
Надто дороги
Заплутані й довгі.
Поспішай, люба!
Серце ще б’ється
Дивись, які шанси
Рояться навколо!
Не сумуй, люба!
Це непотрібно -
Пам’ять тримає
Усе незабутнє!
Не марнуй люба
Час, який маєш -
Лише ти контролюєш
Своє власне майбутнє!
23.08.2024
ВИ ГАРНІ
Ви сильні -
Навіть сильніші!
Ви гарні -
Ще яскравіші!
Ви жорсткі
Та будьте м’якіші!
Іноді злі,
А до снаги добріші!
Вам важко
Та ви найкрутіші!
Ви кращі,
Але станете ліпші!
Вам треба
Повірить в кохання,
У себе
Добитись зізнання!
Якщо ви
Любити не в змозі,
То з щастям
Вам не по дорозі!
24.08.2024
СПЕРШУ КАВА
Я зранку прокинулась,
Їжа пропала,
Бо світла не було!
Залишилась кава.
Сьогодні є справа
Дуже цікава!
Піду попрацюю!
Але - спершу кава!
Який гарний хлопець
І погляд лукавий.
Давай познайомимось!
Але спершу кава!
Поїсти в кав’ярні
На думку нам спало
Що снідати будеш?
Мабуть, спершу, каву!
Нарешті зустріла,
Кого так чекала!
Я так закохалась,
Але спершу кава!
Та щось не зійшлося -
Не тебе я шукала!
Залишився спогад
Із запахом кави.
27.08.2024
СПЕКОТНО
Спекотно від тіл,
Спекотно від губ,
Спекотно від поглядів,
Сплетених рук!
Спекотно, бо сонце,
Бо вітру нема!
Спекотно, бо літо пече -
Не зима!
Спекотно, бо мікс
Хвилювання і мук!
Спекотно, бо тиск
Від мовчань і розлук!
Цю спеку долаю
Водою і смузі.
Вони охолоджують
Серце в напрузі!
Якщо ріки поту
Залили чоло,
Добавлю твій холод -
Аби не пекло!
28.08.2024
ЗОРЕПАД
Якщо говорити відверто,
В моєму серці згасли вогні!
Я не шукаю безсмертя -
Воно не потрібно мені!
Я просто живу без віри,
Без сподівань
На завтрашній день.
У мене немає довіри.
Для стріл Амура
Я не мішень!
Я став лишень існувати
Без хвилювань,
Захоплень і слів.
Я вже не хочу кохати,
Плекати надії
На те, що хотів!
Той погляд затертий,
Забутий,
Бо час розчиняє обриси твої!
Ніколи нам разом не бути,
Тому я позбувся
Намріяних снів!
Життя пролітає невпинно -
Воно не дає переграти назад!
Я знаю, що ми не винні -
Ми якось потрапили під зорепад!
29.08.2024
НЕСКІНЧЕННІСТЬ
Шукаю, знаходжу, втрачаю!
Зникає куди - я не знаю!
Проходжу ліси і пороги,
Напружуюсь весь до незмоги!
Коли все ж знайшов – забуваю.
Досхочу з здійсненним не граю.
Відоме мене вже не вабить
І знайдене більш не цікавить!
Я мрію про щось незнайоме!
Мене не виснажує втома!
Проблеми долаю жартома -
Я рухаюсь далі свідомо.
Цей пошук мене надихає!
Стабільність мене не торкає.
Коли набридає буденність,
Я рухаюсь у нескінченність!
01.09.2024
МАЄШ
Не забудеш -
Буде, буде!
Не зламаєш -
Маєш, маєш!
Воно всюди,
Всюди буде!
Воно вічно
Нас тримає!
Не відпустить -
Не попустить!
Як заскочить,
То досхочу!
Як застане -
Не відстане!
Хочеш мати -
Не застати!
Не чекаєш,
Заблукаєш
Та кохання
Не здолаєш!
02.09.2024
ШОКУЮ СЕБЕ
Почуття – на розрив,
Повітря нема,
Я дихаю терпким парфумом!
Моя безпристрасність
Уже не стіна -
Я мрію про твій поцілунок!
Шокую себе
Палким відчуттям -
Не відаю звідки взялося!
Тремчу безперервно
Назустріч рукам,
Які мені гладять волосся!
У цій насолоді
Я, ніби в думках,
Лечу у незвіданий космос!
Лише невагомість
В моїх пелюстках
Нагадує, що все не просто.
Я бачу у барвах
Свої сприйняття,
Як крок до міцного єднання!
Хіба не дарма
Промайнуло життя,
Якщо не пізнала кохання?
03.09.2024
МАСКА
Така, як є
Без маски
І без фальші.
Якщо щаслива,
Тоді маски
Нащо?
Вони викривлюють
Мій настрій,
Насолоду.
Бути під маскою?
Навіщо?
Я не згодна!
Маска -
Це стан
Застиглої в проблемах.
Коли засмучена,
То постає дилема:
Чи далі зображати,
Що щаслива;
Чи хай всі знають
Про відсутність позитиву.
Я не така!
Навіщо мені маска?
Коли моє життя
Суцільна казка!
05.09.2024
ЗАПІЗНО
Занадто пізно -
Назавжди!
Занадто кисле -
Несправжнє.
Не так радію,
Бо сумно!
Не те, щоб мріяв -
Надумав.
Не можу вчасно -
Далеко!
Я без міцного,
Бо спека.
Я мріяв надто
Невчасно!
Я жив прийнятно
І класно!
Я знаю дуже
Багато!
Я можу навіть
Не спати.
Даю поради,
Як треба.
Нема в посадах
Потреби.
Яскраве хочу
І різне!
Про щось жаліти -
Запізно!
05.09.2024
НЕ ЗАБУДЕШ
Для мене далекою будеш,
Але не забудеш ту мить!
Вважала, по-справжньому любиш -
Та серце за іншим болить!
Не чуєш поради і розум,
А час безупинно пливе.
Ночами інстинкти
Наводять на роздум
Чи справді кохання живе?
Тиняються тіні в тумані -
Майбутнє шукають своє.
Хіба це життя не омана,
Яка безпорадно пливе?
А що, як прокинутись треба,
Повірити в щастя на мить?
Хіба течія
Понесе куди треба,
Якщо твоє серце болить?
Ще день проминув без пригоди,
І знов невідомість щемить!
Ти можеш поводитись,
Ніби все добре,
Але не забудеш ту мить!
Вона не відпустить далеко,
Якщо почуття ще не спить.
Тебе не зупинить
Ні холод ні спека,
Якщо пам’ятаєш ту мить!
07.09.2024
ДУБЛЬ
Живемо востаннє,
Шукаємо вічне,
І нас не турбують
Проблеми одвічні!
Бажаєм одразу
Із ложкою меду,
І хочемо мати
Своє, не в оренду.
Любов – так назавжди!
Кохання – досхочу!
І щоб хтось сторонній,
Біду не наврочив!
Лишень не рахуєм,
Що дубля не буде:
Якщо прогуляєм,
Назавжди забудуть!
08.09.2024
ГАРНА
Чим не брови,
Чим не очі,
Якщо серце
Вразить хочеш?!
Якщо ти
Така приємна,
Із красою
Невід’ємна!
Трохи підфарбуй
Волосся,
У лиш тобі
Відомий спосіб,
Макіяж і губи
З блиском,
Шкіряні дрібнички
З тиском!
Підібрати одяг
Модний,
Щоб був вигляд
Благородний!
Гарна,
Посмішка вогнева!
Це гуляє -
Королевна!
10.09.2024
БАЙДУЖИЙ
Мене замінили
На когось байдужого:
Шукаю яскраве -
Та ніяк не здужаю!
Шукаю гаряче,
Але мерзну в холоді!
Моє серце нищать -
Його морять голодом!
Весь час із зусиллям
Намагаюсь вирватись!
У життя найкраще
Дуже хочу вірити!
Та, нажаль, не першість
Усе попадається:
Не мені Фортуна
Весь час усміхається!
Я втрачаю сили,
Віру в щастя дуже!
Мабуть не я винний,
Що такий байдужий!
12.09.2024
ПУТА
Плутано, заплутано,
Надто переплутано!
Як не сунусь і куди -
Все закрите путами!
Хоч і намагаюся
Та вони тримаються -
Закріпились на думках
І не відпускаються!
Тягнусь у невідане -
Зовсім нерозвідане!
Щось захоплює мій сон
У пастку з краєвидами.
Звісно, що пручаюсь -
Якось намагаюсь!
Не порветься пастка геть,
Як я не стараюсь!
У цих ніжних путах
Моє серце скуте!
Бо добавила любов
У кров свою отруту!
13.09.2024
МОРЕ
Ти хвилюєшся -
Я спокійний,
Ти вируєш -
Я наче вільний!
Себе назустріч
Тобі відкриваю,
Солоний вітер
Спокійно вдихаю!
О море, море,
Я так сумую:
Хвилі приходять –
Кожну рахую.
Що віддаляються,
Я не тримаю!
Нехай вириваються -
Я відпускаю!
Коли не в настрої -
Колір міняєш,
Ти заспокоюєш,
Біль мій приймаєш!
О море, море,
Дай все забути!
Захід червоний -
Коханню не бути!
14.09.2024
