Сестри Джозі (Кет Седлер) та Біллі (Ліззі Девідсон) живуть зі своєю матір'ю Деб (зірка «Шерлока» Луїза Брілі): батько пішов за чаєм і не повернувся, залишивши після себе купу боргів та травм. У кожної з героїнь свої проблеми: Деб намагається побудувати стосунки із вдівцем Девом (Пол Базелі), щоб цим вирішити фінансові труднощі сім'ї, Джозі щосили намагається зрозуміти себе і свої почуття, а Біллі готова на все, щоб утримати бойфренда Ніккі (Сем Б'юкенен).
«Такі хоробрі дівчата» — серіал про дисфункціональну сім'ю та дитячі травми, який народився після телефонної розмови двох сестер — Кет Седлер та Ліззі Девідсон. Так, виконавиці головних ролей справді родички. У 2020 році в розпал пандемії дівчата зателефонували та обговорили проблеми — величезні борги Ліззі та хиткий психічний стан Кет. Навіть у такий важкий момент сестри не могли залишатися серйозними: за словами дівчат, знаходити абсурд у всьому — їхній спосіб долати труднощі. Незабаром Седлер, будучи сценаристкою, почала працювати над проєктом, натхненним розмовою із сестрою. Девідсон, своєю чергою, спочатку лише допомагала Кет під час читання сценарію. Але незабаром було ухвалено рішення, що Ліззі виконає роль Біллі. Через три роки вийшли «Такі хоробрі дівчата»: спочатку на каналі BBC Three, а потім на стримінгу Hulu.
Під час перегляду неважко вловити автобіографічні нотки. «Такі хоробрі дівчата» з першого епізоду закохують непідробною чесністю та хімією виконавиць головних ролей: дізнавшись, що актриси і справді родички, не дивуєшся. Між Седлер і Девідсон існує відчутний зв'язок, що передавався і Джозі з Біллі. Навіть коли одна героїня ображає іншу, у повітрі витає сестринське єднання.
Здається, тільки лінивий не порівняв «Дівчат» із «Поганню». Кет Седлер справді наче успадковує стиль Фібі Воллер-Брідж: похмурий гумор, абсурдизм, неоднозначні персонажі — все, за що ми любимо британські чорні комедії. Кожна з трьох героїнь одночасно дуже гіперболізована і страшно впізнавана: Джозі переконана, що травми роблять її цікавішою персоною, а Біллі буквально одержима Ніккі і прагне прив'язати до себе чоловіка (приниженням, вагітністю, побутовим обслуговуванням — за всяку ціну) — очевидно, щоб той ніколи не пішов, як її батько. Що стосується матері, то та є найгіршим прикладом для наслідування. Припустимо, один із уроків, який сестрам довелося засвоїти, — порожнечу всередині заповнить не психотерапія, а шопінг. Деб, що погрузла у боргах, не збирається вирішувати проблеми раціональним шляхом. Натомість жінка намагається забезпечити безхмарне майбутнє за допомогою Дева — у чоловіка начебто чимало грошей у гаманці, але той за весь період стосунків так і не спромігся заплатити за даму. Втім, Деб не впадає у відчай, а продовжує пускати слини на будинок з підігрівом підлоги і благати дочок поводитися добре в компанії залицяльника (зрозуміло, безуспішно).
«Такі хоробрі дівчата» є низкою кумедних пасажів на серйозні теми. Серіал не має чітко побудованого сюжету, перед нами швидше замальовка життя провінційної англійської родини. Кет Седлер майстерно використовує гумор, щоб підсвітити справді гострі моменти: аборт, думки про самогубство, руйнівні стосунки, переживання втрати, економічні складності — для молодої драматургині немає стигматизованих питань.
Ліззі Девідсон зізнається, що шоу врятувало їх із сестрою. Тяжка розмова по телефону стала менш болісною, адже дівчата примудрилися перетворити все на комедію. Зрозуміло, хочеться вірити, що талановиті артистки справді розібралися зі своїми проблемами, а не просто посміялися з ситуації. Так чи інакше, серіал про цих дівчат не терпиться порадити всім і кожному: очевидно, що він залишився в тіні гучних релізів і заслуговує на те, аби бути почутим. Кет Седлер каже, що її робота — сімейний ситком про трьох травмованих нарцисів, які відчайдушно потребують кохання. Здається, вичерпного опису достатньо, щоб переконати публіку увімкнути першу серію.
