Ютака Муракамі: японський майстер акварелі та його чарівний світ котів

Ютака Муракамі (1936–2022) — японський художник, який залишив після себе унікальну творчу спадщину. Відомий насамперед своїми ніжними акварельними портретами котів, він також досяг значних висот у пейзажному живописі та створенні книжкових ілюстрацій. Його роботи в техніці «по-мокрому» стали прикладом майстерності та натхнення для художників усього світу.

Біографія митця: шлях від дизайнера до художника

Ютака Муракамі народився 14 червня 1936 року в місті Місіма (префектура Сідзуока, Японія). Здобувши освіту, він почав кар’єру як співробітник дизайнерської компанії, а згодом працював у мерії рідного міста. Втім, бажання творити взяло гору, і Муракамі вирішив присвятити своє життя мистецтву.

У 1960 році він ілюстрував книгу «Самурай вітру» Рьотаро Шіби, що принесло йому перше визнання. Надалі Ютака активно співпрацював із популярними японськими авторами, створюючи обкладинки та ілюстрації до їхніх творів. Протягом багатьох років він залишався головним художником літературного журналу «Shosetsu Gendai», а також працював над акварельними заставками до телевізійних серіалів.

Його художній стиль відзначався гумором, теплом та майстерним використанням техніки акварелі. Поступово Муракамі став одним із найвизначніших представників японського мистецтва свого часу. 

Нагороди та досягнення

Ютака Муракамі отримав чимало престижних нагород за свій внесок у мистецтво:

• 1961 — нагорода Kodansha Illustration Award за ілюстрації до книги Шіґеру Тономури «Wet ni nazo wetashi» та інші ілюстрації;
• 1962 — відповідальний за обкладинку першого випуску Kosetsu Gendai;
• 1982 — нагорода Shogakukan Painting Award за «Kappadokkuri» та інші роботи;
• 1984 — премія Picture Book Nippon Award за книгу «Hakamadare»;
• 1991 — Золота медаль на виставці оригінальних малюнків BIB World Picture Book в Чехословаччині за книгу «Gin no Tsuzura»;
• 1998 — премія Kan Kikuike за ілюстрації та палітурку;
• 2007 — премія Akai Tori Illustration Award за книгу «Honcho Kidan Tengu Doshi» Сатору Сато.

Ютака Муракамі пішов із життя 22 липня 2022 року у віці 86 років. Він залишив по собі не лише численні акварельні картини, а й навчальні посібники, які стали джерелом натхнення для нових поколінь художників. Його творчість назавжди залишиться частиною світового мистецького надбання.

Унікальна техніка виконання: магія акварелі

Ютака Муракамі здобув визнання завдяки унікальній техніці акварелі «по-мокрому», що стала його візитною карткою. Цей метод, який в Японії вважається одним із найскладніших у малярстві, дозволяє створювати яскраві, багатогранні картини, що здатні захоплювати глядача вже з першого погляду.

Акварельна техніка «по-мокрому», або «по-сирому», передбачає нанесення фарб на вологий папір. Така техніка відрізняється своєю непередбачуваністю: фарба, що потрапляє на мокру поверхню, починає вільно розтікатися, створюючи унікальні ефекти. Ці складність і невизначеність процесу виконання робіт роблять акварель «по-мокрому» однією з найбільш складних і вражаючих технік живопису.

Муракамі вдало використовує цю особливість, дозволяючи фарбі розтікатися у хаотичних напрямках. Саме завдяки цьому художник досягає ефекту легкості та природності у своїх роботах, особливо в зображеннях котів, де кожен штрих стає частиною живого, майже рухомого образу.

Чарівний світ котів у роботах Ютака Муракамі

Ютака Муракамі присвятив багато своїх робіт котам, зробивши їх своєрідною візитівкою своєї творчості. Його акварельні коти зачаровують своїм характером та емоційністю. Сплячі чи грайливі, дикі чи зворушливі — вони немов оживають на папері, викликаючи теплі почуття і бажання завести собі такого ж пухнастого друга.

У більшості своїх картин Муракамі обирав мінімалістичний підхід: коти зазвичай зображені на білому або нейтральному фоні, що дозволяло зосередити увагу на самих персонажах. Проте інколи він додавав до своїх робіт елементи, що оживляли задній план, — незвичні інтер’єри чи пейзажі, які доповнювали загальну атмосферу картин, додаючи їм ще більше глибини й емоційної насиченості. Це оживлення фонів стало своєрідним новим поглядом на традиційний стиль Муракамі, додаючи в його роботи несподівану динамічність.

Однак, як і в більшості робіт аквареліста, техніка нанесення фарб була настільки вільною, що інколи не можна було точно визначити, де закінчуються творчий задум художника. Складалося враження, що він навіть не намагався стримувати фарбу, яка стрімко розтікалася по мокрому паперу. В деяких картинах можна побачити, як фарба розбризкується без особливого контролю, але вже після того, як вона набирала свою непередбачувану форму, Муракамі перетворював ці плями на живі образи, органічно вбудовуючи їх у композицію. Цей спонтанний підхід не лише додавав картинам особливої чарівності, але й дозволяв художникові експериментувати з кожним новим твором, адже ніколи не можна було передбачити, який саме результат вийде після того, як фарба лягла на вологий папір.

У роботах Ютака Муракамі коти стають не просто персонажами, але й символами ніжності, спокою та несподіваних моментів щастя. Зображення котів на картинах Муракамі — це не лише технічні вміння, але й вияв глибокого емоційного зв’язку з природою та її дивовижними істотами.

Інші напрямки творчості Ютака Муракамі

Хоча коти принесли Ютака Муракамі найбільшу популярність, у його творчості є й інші напрямки, які заслуговують на окрему увагу. 

Одним із таких напрямків є пейзажі, які займають важливе місце в творчому доробку художника. Муракамі вмів створювати неповторну атмосферу через свої «дощові» картини, в яких він використовував акварель для передачі осінньої меланхолії. Відмінно володіючи технікою «по-мокрому», він майстерно передавав ефекти дощу, що м'яко розтікалися по поверхні. Його зображення дощового неба створюють враження, ніби воно «плаче», згадуючи тепле літо. Люди на таких картинах поспішають сховатися під парасольками та пришвидшити крок, адже атмосферу дощової осені важко не відчути. За допомогою фарби, яка ніби стікає вниз величезними краплями, Муракамі створює враження живого й динамічного руху, що додає його пейзажам ще більшої виразності.

Але пейзажі — це лише частина творчості Муракамі. Він також створював портрети та побутові замальовки, в яких кожна сцена містить власну історію. Зображуючи звичайні моменти повсякденного життя, художник вмів ухопити не лише зовнішні деталі, але й передати емоції та внутрішній стан своїх персонажів. Завдяки цьому кожна картина набуває особливо глибокого змісту. Навіть у (на перший погляд) простих побутових сценах Муракамі вдається зберігати атмосферу спокою й одночасно напруженості, що дозволяє глядачеві зануритися у світ персонажів.

Тож, хоча коти стали найвідомішими героями робіт Ютака Муракамі, його творчість не обмежувалася лише цим напрямком. Від пейзажів до портретів і побутових замальовок, художник продовжував використовувати свою техніку «по-мокрому» для створення картин, що відображають не лише зовнішні форми, але й емоції, переживання та настрої, які він майстерно передавав через акварель.