Максим Литвиненко. У Лімбо

-Ти задоволений? – запитала Раф.

-Чим? – не зрозумів Сульфус.

-Що потрапив у Лімбо через мене.

-Ні. Але я намагався тебе врятувати.

-Я розумію, однак тепер ми повинні вийти з Лімбо, перш ніж втратимо пам’ять.

-Згоден. Але не забувай про перексів.

-Але тепер може розкажеш хто така Блю і чого вона хоче.

-Що ж Блю – це перевертень. Точніше, наскільки я пам’ятаю, вона належить до раси перевертнів. А раса ця проживає тут, у Лімбо.

-Гаразд. То звідки ти її знаєш ?

-На початку того навчального року вона загіпнотизувала мене і я виконував всі її накази. Здається, пів року.

-Гаразд. Тоді на кого вона працює.

-Скоріш за все на Рейну. Вона ж хоче отримати контроль над ангелами і демонами.

-Тоді навіщо Блю, яка родом із Лімбо допомагати Рейні?

-Цього я вже не знаю.

Тим часом Блю і Рейна:

-Тобі не потрібно було розкривати себе. Тепер вони знають, хто це все підлаштовує! -  сказала із незадоволенням і ноткою злості Рейна.

-Звісно. Але Ви загнали їх у Лімбо. – відповіла Блю.

-Але тепер тобі потрібно віддати ключ від моєї в’язниці.

-Лімбо? А якщо Ви знову потрапите туди, то охоронці заберуть Ваш ключ і Ви знову опинитеся у камері. Тож поки ми не перемогли Раф і Сульфуса ключ побуде у мене.

-Гаразд.

Блю думає: тепер я зможу повернути свій народ на його Батьківщину.

Раф і Сульфус прямуючи в нікуди.

-Як будемо вибиратися звідси? – запитав Сульфус.

-Ще не знаю. – відповіла Раф.

-Тоді хто створив Лімбо.

-По легендам, що ми раніше бачили, його створили люди. Як би страшно це не звучало.

-Готуйся.

-До чого?

-Неподалік група перексів, а як ти знаєш їхні укуси чи удари небезпечні для нас. Адже вони «магічні» і можуть вбити нас.

-Ну так. Крім перексів знищи нас може тільки магічна зброя.

-І це правда.

Раф і Сульфус підходять до перексів. Тварини починають стрибати на них. Пара злітає, але перекси все одно атакують їх. Тоді пара використовує «полум’яні крила», які розкидають перексів у різні сторони. Після чого тварини розбігаються.

-Тепер треба трохи відпочити і відновити сили після «крил» - запропонував Сульфус.

-Згода. – погодилась Раф.

Раф і Сульфус сідають на каміння, яке огортає густий туман. Після чого Сульфус каже:

-Дивний вимір. Немає ні неба, ні трави, ні води, лише каміння і туман. Як взагалі тут можна жити? – каже Сульфус.

-Я не знаю. Але перевертні якось живуть тут. -сказала Раф.