Кукуріка Валентина. Веселі вірші про зиму
Зимова казка
Вранці сьогодні до нас на поріг
Зайчик біленький із лісу прибіг.
Угледів наш хлопчик оте зайченя
І двері швиденько йому відчиня.
-Мій зайчику милий, чого ти хотів?
Можливо, сховатись від зимних вітрів?
-Ні, ні, я не мерзну, бо шубку я маю,
Яка дуже гарно мене зігріває.
Тож не боюся я холодів.
Чогось би смачненького трішки поїв.
Бо зараз надворі холодна зима,
Ніяких смаколиків в лісі нема.
Тут хлопчик на хвилечку зникнув кудись.
Вернувся із кошичком: « На! Подивись!
Це морква солодка, корисна така.
Бабуся зростила, а я помагав.
У погребі нашім смачного багато.
Я буду не раз ще тебе пригощати.
Смакуй, мій маленький, і більш не сумуй
Як хочеться їсти – до мене мандруй ».
Тут зайчик подумав: «Ну й щедрий же ти.
Бувай, добрий друже, здоровий рости!
Я йду вже до лісу, там мама моя.
Напевно, хвилюється зараз вона.
Бо зранку сьогодні пішов крадькома.
Мене не злякала холодна зима.
Як літо прийде й подарує красу,
Смачненький гостинець й тобі принесу.
Я назбираю серед полян
Спілих суничок цілісінький збан.
Також малинки я всиплю в сачок.
Скажу тобі щиро: На, їж, малючок!
Вже кошичка треба додому нести,
Бо в лісі чекають: і мама, й брати».
До хлопчика він завітав не дарма.
В зайців вже настане весела зима!
Умови конкурсу «Веселі вірші про зиму»
Усі учасники конкурсу «Веселі вірші про зиму»: https://md-eksperiment.org/category/kulturna-krayina/veseli-virshi-pro-zymu
