Анастасія Вишневецька. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У мене було дві хвилини, щоб прийняти і полюбити себе такою, якою я є. Я стояла перед дзеркалом й уважно вивчала своє відображення, яке так ненавиділа вже досить-таки тривалий час. Дві хвилини. Саме стільки я змогла витримати прискіпливий погляд внутрішньої критикині. Вона дивилася на мене втомленими очима, з осудом, спідлоба. «За що ти мене так ненавидиш?» — поставлене мною запитання залишалося без відповіді. «Що такого поганого я тобі зробила?» — очі кольору захмареного неба мимоволі наповнилися слізьми, й одна краплина все ж покотилася щокою, не втримавшись на довгих віях, нафарбованих коричневою тушшю.
Піднісши руку, щоб витерти патьоки, несподівано для себе затримала погляд на своєму відображенні. Раптово зауважила те, чого не бачила раніше: світла, майже непомітна родимка по лінії нижньої щелепи. Здавалося, то не я. Це була чужа дівчина, що загубилася в моєму дзеркалі. І я вирішила познайомитися з нею. Вона… Вона була неймовірно привабливою, і в якусь мить я усвідомила це як незаперечний факт.
Я подивилася на годинник. Дві хвилини. Лише мить. Момент, що назавжди перевернув мій світ догори ногами, докорінно змінивши подальше життя.
Дві хвилини. Сто двадцять секунд. Вічні ці строки, обмеження, життєві перегони за чимось, що, як з плином часом виявлялося, було абсолютно того не варте.
У мене було дві хвилини.
Лише мить.
Я зняла зі стіни годинник і вийняла батарейки, таким чином зупинивши стрілки.
Тепер у мене є ціла вічність.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
