Друковані новинки червня 2023 від видавництва Знання. Уривки книг
Портал Експеримент ділиться з вами цікавими книжковими новинками, які виходять в українських видавництвах.
У видавництві «Знання» виходять нові книжки.
Ангел Золоте Волосся
повість / Зірка Мензатюк. — К. : Знання, 2023. — 125 с.
За новою шкільною програмою-2023/2024 книга включена до обов’язкових творів для прочитання з української літератури у 6 класі.
Чи може в сучасному світі статися диво? Таке, щоб минулися усі Галині нещастя: погані стосунки з учителькою та однокласниками, те, що в неї не “круті” батьки, а головне — хвороба братика, через яку життя перетворилося на геть нестерпне. І що для цього потрібно зробити Галі? На дівчинку чекає багато пригод, цікавих і часом небезпечних, мандрівка в далеку давнину, де Галя побачить княжий Київ, дізнається секрети старовинного мистецтва, а заодно й захопливу історію одного з найзнаменитіших шедеврів Київської Русі — геніального творіння Алимпія Іконописця. А ще в неї з’явиться незвичайний друг — Ангел Золоте Волосся. Він допоможе Галі здобути одне з найважливіших людських умінь — уміння бути щасливою.
Уривок з книги «Ангел Золоте Волосся»
«Життя — паскудна штука, Галя давно це зрозуміла. Па скудно в школі, бо її улюблена вчителька Наталя Василівна вийшла заміж і ви їхала з Києва. Тепер замість неї Катерина Петрівна, яка робить Галі зауваження ледь не на кожному уроці. Паску дно вдома, бо батьки сварять Галю за ті зауваження, записані в щоденнику, за погані оцінки і ще багато за що. Паскудно влітку на канікулах, тому що жодного разу Галя нікуди не поїхала, не те щоб у Єгипет чи Туреччину, а хоч би в недалекий Крим. Навіть ім’я у неї паскудне.
Хлопці частенько приспівують їй цієї пісні, особливо Сашко Гнатенко, з яким вона сидить за одною партою. І щоразу Галя червоніє від досади. Для повного щастя в їхньому класі є ще й Іванко, непримітний хлопчина-двієчник, і Галі зовсім не хочеться, щоб він за нею вився. Ніби батьки не могли назвати її інакше. Сабіна, чи Аліна, чи Карина, чи Ісанна, чи ще якимсь модним іменем, як інших дівчаток. І тоді б ніяких тобі пісень, ніяких Іванків, — спокій голові, ніби ангели хату перелетіли. Так говорить бабуся Віра: “Ніби ангели перелетіли”.
Переконання
пер. з англ. / Джейн Остін. — К. : Знання, 2023. — 255 с.
Довгоочікуваний світовий бестселер українською мовою від відомої британської письменниці Джейн Остін, за сюжетом якого однойменний фільм покорив не лише жіночі серця!
Роман “Переконання” належить до золотої класики світової літератури та є одним із найбільш автобіографічних творів Джейн Остін (1775—1817). Головна героїня роману Анна Еліот багато в чому схожа на авторку, а розповідь про її кохання дуже нагадує власну історію письменниці. Джейн, як і Анна, закохалася в юнака без статків і розлучилася з ним, піддавшись наполяганням рідних. Але, попри те, що самій письменниці так і не поталанило влаштувати особисте життя, своїй героїні вона дає можливість бути щасливою.
Уривок з книги «Переконання»
«Інколи трапляється, що жінка в двадцять дев’ять років виглядає гарнішою, ніж десять років тому, а загалом, якщо її не спіткали хвороби чи прикрі переживання, це пора життя, коли навряд чи вже втрачено бодай трохи чару. Так було і з Елізабет, і далі незмінно гарною міс Еліот, якою вона стала тринадцять років тому, тож серу Волтеру можна було б вибачити, що, забувши про її вік або принаймні будучи тільки наполовину дурнем, він вважав, що він сам та Елізабет цвітуть, як і завжди, серед решти людей, що втрачають привабливість, бо ж виразно бачив, як старіють члени його родини і знайомі. Анна змарніла, Мері втратила витонченість, кожне обличчя в окрузі погіршало, а невпинне збільшення “гусячих лапок” на скронях леді Рассел давно вже засмучувало його. Елізабет не була настільки внутрішньо задоволена, як її батько. Тринадцять років вона правила за господиню в Келлінч-Холі, головуючи й керуючи із самовладанням і рішучістю, які ніколи б не спонукали думати, що вона молодша, ніж є насправді. Елізабет тринадцять років виконувала обов’язки господині дому, визначала закони його життя, першою йшла до фаетона з четвериком коней і виходила одразу після леді Рассел з усіх віталень та їдалень в околиці. Тринадцять морозяних зим вона відкривала кожен бал, гідний цієї назви, який могла собі дозволити незаможна округа, і тринадцять весен показувала свою красу, їдучи з батьком до Лондона задля кількох тижнів щорічної насолоди великосвітським товариством.»
Кігтик Ковбаско
повість / Сергій Гридін. — К. : Знання, 2023. — 140 с. — (Скарбничка).
Новеньке видання дитячої повісті від сучасного українського письменника, котрий знову, із перших днів повномасштабного вторгнення, став на захист нашої Країни — Сергія Гридіна!
Недаремно кажуть: "Бійтеся своїх бажань — вони можуть здійснитися." От і мрія п’ятикласника Олега Дерихати жити безтурботно, як Кігтик Ковбаско, химерним чином перетворилася на реальність. Чи справдились його сподівання? І як пережив сам кіт перетворення на хлопчика, якому щодня доводиться ходити до школи?
Надзвичайно захопливі пригоди, нелегкі випробування й небезпеки чатують на героїв. Завдяки товариськості, сміливості, наполегливості друзям вдається подолати всі негаразди, власні страхи і слабкості.
Уривок з книги «Кігтик Ковбаско»
«Важка вона іноді, доля дитяча! Отак би собі спав спокійненько, але зась! На канікулах або вихідних скочиш із самого ранку, очі самі собою розплющуються, а от коли треба до школи йти — ніби хто повіки клеєм намазав!»
Так роздумував, потягуючись на ліжку, учень п’ятого класу вкрай середньої школи Олег Дерихата. Він натягнув ковдру на голову, намагаючись відтермінувати мить, коли потрібно буде вилазити із ліжка. Трохи втішало, що за вікном був місяць травень, вже пригрівало сонечко і сяяли десь там на горизонті (хоча ще аж цілих три тижні до них!) літні канікули, на яких нарешті можна забути про школу і майнути або в літній табір, або хоч до бабуні у село.
Олежик Дерихата був звичайним хлопчаком. Ну, може, тільки рудувате волосся, рум’яне личко, міцна статура, пружні ноги, якими твердо ступав по землі, та кругленьке черевце надавали йому особливих прикмет. Під одягом зрадлива округлість на місці пресу ховалася, тому роздягатись (навіть на пляжі) хлопчику не хотілося, аби з нього не кепкували ровесники.
Він любив читати і не любив фізкультуру, тому що на уроках змушували бігати і, гірше того, підтягуватись на перекладині. Дерихата дотягнутись підборіддям до металевої труби не міг, бігав помаленьку, при цьому чмихав як паровоз, але тверду «дев’ятку» з фізкультури мав, бо був відмінником. І вчитель-спортсмен Ілля Федорович, тяжко зітхаючи та споглядаючи марні старання свого учня, виводив у журналі хорошу оцінку. При цьому у нього переставала писати ручка, він спересердя тряс рукою і навіть іноді мружив очі: так йому не хотілось «псувати» журнал.
— Мня-а-а-ву!— зненацька пролунало над вухом.
Олежик здригнувся, розплющив одне око. Несподівано хтось стягнув ковдру з обличчя, щось м’яке доторкнулось до його носа.»
