Секретна філософія вирощування дерева бонсай

Автор: Тим Бринкоф, нідерландсько-американський журналіст.

Щоб досягти успіху у вирощуванні бонсай, ви повинні стати наполегливими та безумовно добрими, що також притаманно побожним монахам.

Основні тези

• Вирощувати дерево бонсай — це більше, ніж просто зробити маленькі, молоді рослини більшими та старшими.
• У процесі спроб перетворити живий, дихаючий і мінливий організм, садівник підкоряється ідеї, що його праця ніколи не буде завершеною чи досконалою.
• Дерева бонсай навчають садівників східного мислення, зокрема важливости терпіння та смирення.

У п’єсі «Дерева в горщиках» (1383) театру Но японського поета Дзеамі Мотокійо бідний самурай пропонує кинути свої останні три дерева бонсай у вогонь, щоб зігріти мандрівного монаха. Справа в тому, що цей маленький вчинок вразив тогочасних глядачів як дуже благородний, що свідчить про те, наскільки популярним у країні стало мистецтво вирощування бонсай, яке Японія перейняла у китайських дзен-буддистів лише 70 років до того.

Уже тоді дерева бонсай вважалися витворами мистецтва. Вони були такі цінні, що люди не хотіли відмовлятися від них навіть у часи фінансової кризи. Дерева бонсай служать не тільки прямим проявом тенденцій, які впливають на японську естетику, вони також функціонують як засіб, за допомогою якого втілюються принципи, унікальні для східної уяви. Інакше кажучи, дерева бонсай водночас приваблюють візуально та захоплюють інтелектуально.

З причин, які скоро стануть зрозумілими, термін «бонсай» з часом поширився за межі Східної Азії та увійшов у словниковий запас західних суспільств. Хоча практично кожен американець одразу впізнає дерево бонсай, мало хто знайомий із традиціями та ідеями, які продовжують визначати те, як ці культові маленькі рослини висаджують, вирощують, розводять у горщиках та виставляють напоказ.

Більше ніж декоративна стрижка дерев

Простіше кажучи, бонсай — це мистецтво керувати зростанням і зовнішнім виглядом маленьких молодих дерев, щоб вони виглядали старшими і більшими. Коли китайські буддисти вперше почали навчати своїм традиціям в японських монастирях, вирощування бонсай було невеликим, але важливим компонентом ширшої навчальної програми — мініатюрного садівництва. З часом японські студенти перетворили цю вимогливу практику на окрему дисципліну — таку, яка наголошувала на наполегливості та спокійному спогляданні.

Хоча з такими видами, як ялівець і сосна, легше працювати завдяки їхній гнучкості, майже будь-яку рослину можна перетворити на бонсай, якщо за нею буде належний догляд. Садівники працюють із саджанцями або висаджують власне насіння, щоб якомога ретельніше стежити за ростом своїх дерев. Вони аналізують унікальні особливості кожного дерева бонсай, а потім обирають, який бік показувати, щоб підкреслити його сильні риси та приховати його недоліки.

Щоб надати дереву бонсай старшого вигляду, садівники ретельно обрізають листя, щоб підкреслити форму стовбура, прихованого під ним. Непотрібні або нецікаві гілки відрізають переважно за допомогою такого інструмента, як секатор з увігнутими лезами, щоб мінімізувати рубці. Дехто може зрізати частину кори, вибілюючи оголену деревину вапняно-сірчаним розчином. Це надає бонсай літнього вигляду, нагадуючи про попередні зустрічі з сильними вітрами та бурями.

Вабі та сабі

Хоча уявлення про те, як мають виглядати дерева бонсай, різняться від однієї доби до іншої, деякі вподобання залишаються відносно незмінними. Крім оманливо зрілого вигляду, хороший бонсай не повинен мати помітних слідів втручання людини; рубцева тканина має виглядати природною, а не штучною, тоді як алюмінієві дроти, які використовують для згинання стовбурів або зміни розташування гілок, мають бути видалені або прикриті, перш ніж дерево можна буде показувати.

На відміну від західних мистецьких рухів, під час вирощування дерева бонсай будь-якою ціною слід уникати симетрії. Ідеально прямі стовбури необхідно пригнути або закрити листям, щоб воно каскадом спадало на інший бік. Гілки з неприродно гострими кутами необхідно зрізати або повністю прибрати. Найбільш вражаючі дерева бонсай завжди були асиметричними у своєму дизайні, але розташування гілок все одно викликає незаперечне відчуття гармонії.

Правила, яких намагаються дотримуватися садівники бонсай, не випадкові, а основані на мудрості двох стародавніх світоглядів. Основними серед цих впливів були дзен-буддизм — рух, який прагнув подолати внутрішню безглуздість існування через терпіння та самоконтроль, — і вабі-сабі, таємнича японська концепція, яка так само зацікавлена в прийнятті численних недосконалостей життя через тишу, самотність і непохитне усвідомлення того, як час невпинно руйнує світ навколо нас.

Нагадувати, а не уявляти

Вирощуючи дерево бонсай, ви, по суті, втілюєте ідеї, сформульовані цими переплетеними гілками східного мислення. Дерева — на відміну від статуй — живі, дихаючі організми. Полотно може зберігати мазки пензля Рембрандта чи Вермеєра протягом сотень років, але дерева бонсай постійно змінюються. Вони випускають листя в одну пору року і скидають його в іншу. Їхні гілки й коріння повсякчас звиваються та обертаються, постійно руйнуючи працю садівника.

Сабуро Като, майстер бонсай, який створив одну з перших міжнародних спільнот садівників у 1980-х роках, порівняв вирощування бонсай із вихованням дітей. По суті, це інший спосіб сказати, що мистецтво бонсай не полягає у створенні бездоганного шедевра. Ймовірніше, це нескінченна і трудомістка боротьба з силами природи. Для того, щоб перемогти, садівники повинні стати наполегливими та безумовно добрими, що також притаманно побожним монахам.

Кедзо Мурата, інший майстер бонсай, можливо, висловився найкраще, коли сказав, що призначення дерев бонсай не обов’язково відображати мислення, а нагадувати нам про почуття: «Бонсай має не тільки природну красу певної рослини, але й зовнішній вигляд, який нагадує людям дещо інше. Людина, пробуджена до істотної мінливости життя, не боїться фізичного знесилення чи самотности; ймовірніше, він або вона приймає ці факти з тихою покорою і навіть знаходить у них джерело радости».

Стаття раніше була опублікована англійською мовою під назвою «The secret philosophy of cultivating a bonsai tree» на саіті Big Think 13 вересня 2022 року.

Переклала Ілона Тинкалюк