Як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою – розповість нова книга репортажиста Вітольда Шабловського «Кухня терору»
Портал Експеримент ділиться з вами цікавими книжковими новинками, які виходять в українських видавництвах.
У видавництві Старого Лева вийшла довгоочікувана книга всесвітньо відомого польського журналіста, автора книги «Як нагодувати диктатора» Вітольда Шабловського – «Кухня терору, або як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою». Для її написання автору довелося свого часу об’їздити Росію, Україну, Білорусь та інші колишні радянські республіки й поспілкуватись з кухарями, що готували для кремлівських вождів та ліквідаторів аварії на ЧАЕС, для першого космонавта Юрія Гагаріна та радянських солдат, що воювали в Афганістані, а також дізнатись чим харчувались мільйони українців в часи Голодомору та кримські татари, що стали жертвами депортації, організованої сталінським урядом у 1944 році. Автор через кухонні двері показує не лише людські історії, смакові звички чи вподобання кухарів і тих, кому вони готували, а й маніпулятивні механізми влади — жорстокої та безжальної, зосередженої в руках божевільних вождів, генсеків та інших радянських партійних діячів. Книга вийшла українською у перекладі Андрія Бондаря. Художнє оформлення виконав Іван Кипібіда.
Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, її подавали у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного полюса, від Молдови до Владивостока. Політика, на жаль, була присутня і в тому, що їв перший секретар, і в тому, що споживав чи не мав що їсти пересічний громадянин великої тоталітарної утопічної держави. Окрім історичної складової описуваних подій та зустрічей, читач на сторінках книги відшукає також низку рецептів: гуляшу із дикого кабана, горіхового морозива та навіть, борщу, який готували для космонавтів.
«Коли я пишу ці слова, черговий місяць триває жорстока війна, розв'язана Росією проти України. На жаль, з цієї причини книжка, яку ви тримаєте в руках, є надзвичайно актуальною. Для її написання мені довелося вздовж і впоперек об'їздити Росію, Україну, Білорусь та інші колишні совєцькі республіки. Я розмовляв із неймовірними кухарями, наприклад, із Віктором Бєлаєвим, який був директором усіх кремлівських кухонь, але після приходу до влади Владіміра Путіна пережив гострий інфаркт і був змушений звільнитися. З кухарями розв’язуваних Росією воєн, з кухарками з Чорнобиля, а також із людьми, які пам'ятають організований і холоднокровно проведений Cталіним Голодомор. Сьогодні її написання було би неможливим: мене би не пустили ні до Росії, ні до Білорусі. А якби й пустили, то лише для того, аби заарештувати за речі, які ви в цій книжці прочитаєте – вже у процесі роботи мені кілька разів довелося виправдовуватися перед поліцією і відбути допит у російських спецслужбах. Мені вдалося її закінчити лише тому, що нікому у країні Владіміра Путіна не спало на думку, що через кухню так добре можна показати механізми влади – його і його попередників»,
– розповідає автор Вітольд Шабловський.
Вітольд Шабловський — польський журналіст і репортер. Працював на TVN24. Стажувався в турецькій службі телеканалу CNN. Закінчив факультет журналістики і політології у Варшавському університеті, а також рік вчився у Стамбульському університеті. У 2006 році працював у «Gazeta Wyborcza». За свої репортажі отримав кілька важливих нагород. У 2008 році отримав нагороду Amnesty International за статтю «Це з любові, сестро», що розповідає про драматичні події з життя жінок у Туреччині - жертв «вбивств честі». У 2011 році - лауреат Нагороди імені Беати Павляк і номінований на Літературну нагороду «Nike» за книжку «Вбивця із міста абрикосів» та «Репортажі з Туреччини», які написав після бесіди із терористом Мехметом Алі Агджоєм та його родиною. Статті Вітольда Шабловського на турецькі теми були також відзначені премією Європейського парламенту. Разом із своєю дружиною Ізабеллою Мейз написав книжку «Наша нова ПНР», що є своєрідним експериментом: подружжя прожило рік ніби повернувшись в 1981 рік (використовуючи тогочасну техніку, читаючи тогочасні газети). У 2014 році видав книжку «Танечні медведі». У 2016 році опублікував цикл розмов з очевидцями Волинської трагедії, яка була перекладена українським письменником Андрієм Бондарем і видана у 2017 році у «Видавництві Старого Лева» під назвою «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині». Згодом світ побачила його книга «Як нагодувати диктатора».
