Кен Кізі (Ken Kesey)

(1935–2001)

У поетиці Кен Кізі багато в чому відштовхується від сюрреалізму: картини справжньої дійсності й образи хворої уяви не відрізняються, вони перетікають одна в одну, фантастичне виникає з конкретної американської повсякденності.

Письменника непокоїть та форма душевного божевілля, на яку не звертає уваги медицина. Суть такого захворювання не у витісненні об'єктивного суб'єктивним, яке розростається до неймовірних розмірів, а, навпаки, у поглинанні внутрішнього, неповторного масоподібним, стереотипним – у мовленні, поведінці, мисленні.

Кізі нагадує, що і наука, й медицина можуть стати небезпечними для людини, якщо соціальна система розглядає людину як матеріал для реалізації своїх вищих цілей. Автор висловлює думку, що науково-технічний прогрес, непідкріплений прогресом духовним, може призвести до сумних наслідків.

Романи Кізі несуть у собі очищення через страждання, у яких є той самий катарсис, якого немає і не може бути справжнього мистецтва трагедії.

Біографія

Твори

• Над зозулиним гніздом

Критика

• Гендерні проблеми в романах «Політ над гніздом зозулі» К. Кізі та «Польові дослідження з українського сексу» О. Забужко
• Поетика народно-сміхової культури у романі Кена Кізі «Політ над гніздом зозулі»
• Тема дому і родини у романах Кена Кізі «Політ над гніздом зозулі» та «Часом нестерпно кортить»