(1812–1870)
Чарльз Дікенс не належить до тих письменників, які розповідають про внутрішній стан свого героя, він розраховує на співпереживання читача, що вміє бачити.
Герої Дікенса живуть напруженим внутрішнім життям, зміни в них відбуваються повільно, часом зовні непомітно. Поступово накопичуючись, ці зміни у вирішальний, кризовий момент викликають моральне відродження героя.
Глибока віра письменника в сили добра і любові часто змушує його вибирати своїми героями дітей, малюючи їхній життєвий шлях, формування їх душі у зіткненні та взаємодії із середовищем.
Глибоко реалістичним творам Дікенса притаманне романтичне начало. Романтизм надає їм своєрідності, навіть окриленості. Він вносить у прозу Дікенса той високий ідеалізм, в найкращому розумінні цього слова, якого бракує наступній генерації європейських письменників. Дікенс любив людей і всупереч усьому вірив у доброту людської природи.
Твори
Критика
- Нелітературне мовлення у «Посмертних записках Піквіккського клубу» Ч. Діккенса
- Роль антропоніма у формуванні образу головної героїні в романі Ч. Діккенса «Маленька Дорріт»
- Своєрідність англійського реалізму та її відображення у творчості Ч. Діккенса («Пригоди Олівера Твіста»)
- Смуток і сміх Чарлза Діккенса
- Художній світ Чарлза Діккенса
