06-07-2024 26

Семюел Річардсон (Samuel Richardson)

Семюел Річардсон

(1689–1761)

Емоція у Семюела Річардсона далека від класицистичної антиномічності почуття і розуму, несхожа з двозначно-ігровою моральністю рококо, але їй також не властива сльозливість другого етапу сентименталізму. Вона носить характер захопленої моралістичності, шукає компромісного втілення почуття в моральну форму розважливості. Коріння річардсонівської повчальності, розв'язання соціальних проблем через етичні настанови на виховання і самовиховання – у традиції англійського Просвітництва.

Епістолярна форма романів Річардсона таїла в собі етап зміни мистецької парадигми в культурі XVIII ст., характерне для сентименталізму зміщення акцентів зі світу зовнішнього на світ внутрішній, інтерес до емоційної сфери й переживань окремої людини на противагу холодно-розважливому мистецтву класицизму.

Предметом його інтересу стали особисті, а не суспільні проблеми – характерне для сентименталізму почуття розчарування у великій історії. А своїм основним завданням Семюел Річардсон бачив уміння показати чесноту своїх головних зразкових героїв, розповідаючи, як вони долають випробування, що випали на їхню долю.

Біографія

Твори

Критика