Антонець Аліна. Вчитель, який змінив моє життя
Всі ми часто чули вираз «Школа — це другий дім». Адже це дійсно так. У школі ми проводимо значну частину свого часу, вперше почали розуміти, що кожна людина — особистість зі своїм характером та інтересами. Там ми отримуємо необхідні знання для подальшого життя і вибору професії. Школа для кожної людини щось особливе. Для когось вона втілює будинок, для інших дає можливість відшукати друзів, а деякі в ній просто вчаться. У кожній школі її невід’ємною частиною є вчителі й учні. У кожного вчителя є свій улюблений учень, а в учня — учитель.
У моїй школі всі вчителі гарні по-своєму. У кожного є своя родзинка. Але все ж, свій твір я написала про найулюбленішу мою вчительку — Галину Петрівну. Вона викладає українську мову та літературу упродовж двох років. Про цю людину можна говорити довго. Вона прекрасно знає і любить свій предмет, а найголовніше — всі свої знання ця жінка передає нам.
Вона сувора й добра одночасно, у будь-якій ситуації Галина Петрівна намагається знайти компроміс. Вона дуже світла людина. Коли приходиш до неї на урок, то хочеться всім посміхатися, поряд з нею ніби заряджаєшся позитивними емоціями. Моя улюблена вчителька з кожної важкої ситуації намагається вийти тільки з хорошим настроєм і з посмішкою, вона дуже рідко виходить із себе.
Галина Петрівна допомагає нам знайти щось своє в житті, підкреслює в кожному його індивідуальність. Вона дарує нам те, що може дати не кожен вчитель: світлу і променисту посмішку, радість від зустрічей, доброту і тепло своєї душі. Вона цілком присвячує себе роботі, віддає нам всі душевні сили, всю свою теплоту. Це людина, яка дуже серйозно ставиться до викладання свого предмета. У нас на занятті немає вільної хвилини. Вона детально і цікаво пояснює нам кожну нову тему. Нетерпима до неуваги з боку учнів і до ліні.
Складно тримати увагу учнів весь урок, тому Галина Петрівна іноді, щоб розрядити обстановку, може пожартувати. Після кількох секунд сміху вона знову вимагає від нас зосередженості й уваги. З кожним новим уроком я дізнаюся від олюбленої вчительки все більше і більше. Мені зрозуміло, що за строгістю Галина Петрівна ховається велика зацікавленість в наших знаннях і душевна доброта. Нехай вона зовні незворушна, але я знаю, що вона теж жалкує, коли хтось з нас отримує погані оцінки і від усієї душі радіє нашим успіхам.
Щоразу коли я приходжу до неї на урок, то бачу добру, чуйну вчительку, яка може дохідливо пояснити учням новий матеріал. Її уроки завжди різноманітні, на них панує тепла атмосфера. Наш клас бере участь не у всіх , змаганнях і конкурсах, але в яких приймаємо в тих досягає успіхів, тому що ми відчуваємо підтримку з її боку. І це дуже важливо для нас.
Галина Петрівна вчитель, яка змінила моє життя, моє ставлення до навчання, оточення і друзів. Проте, я люблю і поважаю усіх вчителів.
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
