Лук’яненко Андрій

В своєму вихованському лексиконі мама часто вживає фразу «життя навчить». Ще років три назад я не вкладав в ці слова якогось змістовного сенсу. Зараз, аналізуючи події останніх років, те як змінився і продовжує змінюватись мій світогляд, мої цінності, зрозумів, що наймудрішим вчителем є життя. Життя, до якого при народженні,  на жаль, не додається інструкція по експлуатації. Життя, яке не має певного алгоритму вирішення поставлених задач, які будуть траплятись протягом всього буття.
Перший урок, який залишив відмітку в моїй свідомості, воно підкинуло в третьому класі - це пандемія коронавірусу та локдаун. Допоки ніколи я так глибоко не усвідомлював значення фразеологізму «вихід за рамки», а так хотілося. Вперше мене, начебто відрізали від світу, одягнули «намордник», обмежили свободу. Попри страх, обурення, невдоволеність я вчився жити в «середині» ситуації. І проживши, зробив висновок: «Нема нічого кращого серед дарів Господніх, ніж свобода».
Пройшло два роки і знов чергове випробування, яке назавжди змінило не тільки мій життєвий устрій в прямому значенні, а й світове бачення - війна. 24 лютого 2022 року, я прокинувся від незвичних, лякаючих звуків. У батьківських очах був неприхований страх, розгубленість і паніка. Вони збирали речі в невеличку дорожню сумку. Те, що це була не поїздка на море, я зрозумів одразу... А далі спартанські умови виживання, пусті полички в магазинах, відсутність світла, будь якого зв’язку, тепла, води, вибухи, теракти, смерті молодих і невинних, пенсіонерів та дітей. 
Дивлячись на все, що відбувається, паралельно триває життя. Життя, яке як виявилось, можна вмістити в «маленький рюкзак». Чи змінились думки, цінності? Звісно! Я навчився отримувати радість від простих насолод, цінувати близьких, моральні цінності стали вагомішими, ніж матеріальні. Я напрактикувався цінувати кожну хвилину, щасливі моменти. Я зрозумів, що мої беглузді невдоволення тим, що хтось живе краще, має дорожчій велосипед чи круту іграшку, це ніщо в порівнянні з тим, що хтось залишається без рук чи ніг, хтось без даху над головою, а хтось і зовсім втрачає своїх близьких, частину свого серця. Я став чуттєвим, людянішим, я вже не дитина з наївними думками і безглуздими бажаннями. Я зрозумів «ціну» хліба, їжі, води, ціну життя, ціну спокою  і миру. Я змінився. Вчитель, який змінив мій світогляд - це життя.

   

            

                 

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»

Read also


Editor's choice
up