Digital Art з ШІ
Афіша. Події
Веселі вірші про зиму
Війна, кохання, перемога
Вчитель, який змінив моє життя
Допомога бібліотекам
Зимовий конкурс
Конкурс драбблів
Конкурс одноактних п'єс
Конкурси
Поетична Хвиля
Сленг
Солодкий літературний конкурс
Фестивалі
Цікавинки культури
Читай, малюй, вигравай
Що відбувається у темряві
Ганна Кревська. Конкурс драбблів
ПУВИЦІ
Бабуся називала їх пувиці… Вони лежали у старому мідному кофейнику, якого з Імперіалістичної виніс прадід. Син вибирає однакові, складає рядком, я – розказую ґудзикові історії. Найстарший – панський, міниться веселкою. На чім тебе носила прабаба? Спитаю в чебрецю. Великі, чорні, грязюка під обідком – від колгоспної фуфайки бабусі. Зірчасті – від батькового мундиру, теревенять про військо, рибалку, спотикача. Син пересипає родинний статок, дивується візерункам… Щербата – германська, від маминої тітки, її на совість пришили в бараках Берліну. Сині носив мамин халат, сріблясті - дядькова нейлонова сорочка.
– Якого ґудзика тобі нашити? – питаюся.
– Усі гарні, – сміється син.
Він не знає тих людей. Тільки пувиці з їхньої одежі.
