Кузіна Єва. Конкурс драбблів
Секта брехні
..— Усі ми—божевільні, хіба ні?- спитав він підійшовши
— Вперше не маю як заперечити. В нашому світі не існує поняття «нормальний». - відповіла я відвертаючись.
За перилами балкона, виднілися вогні міста. Він став поруч спираючись руками на якийсь мотлох.
— Сонце?- гукнув не відводячи погляду від сяйливих краплинок-фар які весь час рухалися. Я обернулася. — Ти ж розумієш який це ризик, так?- він досі не відводив погляду від міста
— Краще я зроблю це і в нас буде шанс на майбутнє...
— Ти ж знаєш чому він ненавидить тебе?
Я не відповіла. Просто кинулася йому в обійми і розплакалась.
— Ми впораємося, сонце. Я впевнений.
