Олександр Ковч. Конкурс драбблів
Зі щоденника Олесі Більської
А ти помічав наскільки тісним буває світ? Наскільки малі відстані між людьми, що кохають?
Вони завжди на відстані подиху. На відстані чутності стукоту серця. На відстані дотику…
На відстані… Так, інколи ця відстань вимірюється тисячами кілометрів, але вона долається умить.
Чуєш? Я, раптом, відчула, як тобі сумно зараз. Правда. Я прийду сьогодні у твої сни. І ми знову будемо разом. Як і минулої ночі… Як і раніше. Бо ці ночі – наші! Мої і твої. Від заходу до сходу. Від краю до краю. Від подиху до дотику… Наші…
Бо світ неймовірно маленький, і він також наш.
Назавжди!
19.03.2024
