Легендарна гора Калитва: історія, міфи та сучасність
Дніпропетровська область багата на історичні та природні пам'ятки, проте гора Калитва залишається однією з найзагадковіших і найцікавіших місцевостей. Це місце, овіяне легендами, стародавніми переказами та історіями про козаків, приховує чимало таємниць. Від часів кочових племен до сьогодення Калитва була свідком важливих історичних подій, які відображені в народних казках та літописах. Тут колись стояв камінь із загадковим написом, а через гору проходили частини Великого шовкового шляху. Нині це мальовничий куточок природи, який продовжує приваблювати туристів і дослідників.
Гора Калитва: географічні особливості та утворення
Розташована на південний захід від смт Царичанка, серед правобережної тераси річки Оріль, гора Калитва є унікальним геологічним утворенням неправильної форми, яке піднімається на 81 метр над рівнем навколишньої місцевості. Її довжина досягає 5 км, а висота над рівнем моря складає 145 метрів. Північно-західний схил має більш плавний нахил, водночас східний та південний схили розділені густою мережею ярів, глибина яких досягає 17 метрів.
Цей пагорб сформувався близько 300 тисяч років тому внаслідок останнього так званого Дніпровського зледеніння, яке простягалося до сучасного міста Дніпро. У цей період відбулося значне перетворення рельєфу, флори та фауни цього регіону.
Спочатку на горі переважала степова рослинність, яка не змогла ефективно захистити ґрунт від ерозійних процесів. Внаслідок цього на Калитві утворилася глибока балка, що розрізає пагорб і додає особливого характеру цьому природному формуванню. Протягом століть вода і вітер виточували її схили, створюючи численні яри, що робить ландшафт Калитви таким неповторним.
Проте згодом місцеві мешканці почали активно засаджувати гору лісами, намагаючись зупинити ерозію. Біля підніжжя гори Калитва встановлено пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій викарбувано вдячні слова: "Бутенку Панасу Трохимовичу вдячні потомки за обліснення гори Калитви в 1934–1937 рр."
Панас Трохимович Бутенко був керівником жіночої бригади, яка протягом цих років займалася висаджуванням дерев на схилах гори. За їхньої роботи було висаджено близько 100 гектарів акації, дуба і ясена, що мало на меті запобігти ерозії ґрунту та захистити схили від розмивання дощами та повенями. Роботи з лісонасадження тривали аж до 1967 року. Сьогодні на горі можна зустріти не тільки дикорослу лісову грушу, але й клен і терен.
Окрім цього, гора є важливим природним заповідником, який оберігається з 1982 року.
Легенди та перекази: загадковий камінь і шлях кочівників
Гора Калитва давно стала частиною місцевих легенд і міфів. Однією з найвідоміших є історія про загадковий камінь із написом: "Прямо підеш – смерть знайдеш, направо підеш – коня втратиш, наліво підеш – одруженим будеш". Цей камінь стояв тут століттями, і його загадка залишається невирішеною. Вважається, що камінь був своєрідним вказівником на одному з відгалужень Великого шовкового шляху, який проходив через ці землі, розходячись на три напрямки: до Приазов'я, Криму та Кавказу.
Ця місцевість у літописах згадується як Половецький вал або курган, що розташовувався на річці Угол (Оріль). Сьогодні, на жаль, той камінь не зберігся, проте гора продовжує зберігати в собі дух тих давніх часів. Особливо цікавим є те, що на околицях гори, в сучасній заповідній зоні, за легендою, існує так зване "зачароване місце", з якого людині дуже складно вибратися.
Калитва також згадується в контексті так званої "стежки Трояна", описаної в "Слові о полку Ігоревім". У давнину гора була важливим орієнтиром для кочових племен, що пересувалися степами Східної Європи. Її височина допомагала подорожнім визначати напрямок й уникати небезпек, адже навколишні рівнини могли легко дезорієнтувати мандрівників. Калитва слугувала не лише природним дороговказом, але й місцем відпочинку та захисту для тих, хто долав довгі й небезпечні маршрути.
Стратегічне значення Калитви
Походження назви "Калитва" має кілька цікавих версій. Одна з них вказує на старослов'янське походження терміна, що може перекладатися як "рідка грязь" або "болото". Це пояснює, чому гора могла отримати таку назву, адже в давнину навколишня територія могла бути заболоченою. Інша версія свідчить про те, що гора слугувала захисним валом для запорозьких козаків. В цьому випадку назва може походити від слова "калитка", яким називали козацький прапор, що був встановлений на горі.
У козацькі часи гора Калитва мала важливе оборонне значення. Завдяки її висоті та вигідному розташуванню козаки використовували пагорб для спостереження за рухом ворожих військ. На вершині Калитви стояла сторожова вежа, з якої козаки могли вчасно помітити наближення кримських татар або інших ворогів. У разі небезпеки на вершині гори розпалювали сигнальні вогнища, які сповіщали про наближення загрози. Ця традиція сигналізації вогнем була надзвичайно важливою, адже дозволяла вчасно мобілізувати козацькі загони.
Перші поселенці цього краю використовували високі паркани та земляні насипи як укріплення для захисту від ворогів. У разі небезпеки вони ховалися в природних заглибленнях, відомих як баюри, які розташовані навколо гори Калитва. Серед них були Свинячий Яр, Водопій, Липчина баюра й інші укриття, що давали надійний прихисток місцевим жителям під час ворожих нападів.
Сьогодні Калитва — це не лише історична пам'ятка, але й важливий природний об'єкт. Завдяки багаторічній роботі з озеленення пагорба, його схили вкриті густими лісами, де ростуть дуби, ясени, акації, а також дикорослі груші та терни. Ця різноманітність флори створює сприятливі умови для місцевої фауни, і на горі можна зустріти чимало диких тварин і птахів.
Особливу увагу привертає старовинне цілюще джерело, яке розташоване біля підніжжя Калитви. Місцеві жителі називають його "Криницею", і з давніх-давен воно було відомим своїми лікувальними властивостями.
За переказами, джерельна вода могла втамувати не лише спрагу, а й дарувати сили та енергію. На жаль, останніми роками джерело почало міліти, що місцеві жителі пов'язують із війною на сході України, але вони вірять, що з настанням миру вода знову повернеться.
Археологічні знахідки: череп мамонта й доісторичні таємниці
Калитва також відома своїми археологічними знахідками. На її околицях вчені знайшли останки зім'ятих і обдертих льодовиком стовбурів дерев, а також залишки доісторичних тварин, зокрема череп мамонта. Ця знахідка стала справжньою сенсацією. Нині череп зберігається в Дніпропетровському національному історичному музеї імені Дмитра Яворницького.
Існує припущення, що під Калитвою можуть бути приховані й інші доісторичні останки чи навіть козацькі скарби, що досі не були знайдені.
Сучасний туризм: привабливість Калитви
У наш час гора Калитва є справжньою перлиною для любителів пішохідного туризму й активного відпочинку. Її круті схили, мальовничі краєвиди та заповідні ліси приваблюють мандрівників з різних куточків України. Особливо популярним стало сходження на вершину Калитви, звідки відкривається захопливий панорамний вид на околиці Царичанки.
Калитва також приваблює фотографів, які прагнуть зафіксувати неповторні краєвиди, особливо під час заходу та сходу сонця. Місцеві мешканці стверджують, що на Калитві можна побачити одні з найкрасивіших заходів сонця у всій області.
Отже, Гора Калитва - це не лише унікальне природне утворення, а й місце, де переплітаються історія, легенди та сучасність. Вона слугує джерелом натхнення для туристів, науковців та місцевих жителів, зберігаючи у собі пам’ять про козацькі часи, давні племена і навіть льодовикову епоху. Завдяки своїй багатій історії та природній красі Калитва залишається важливою частиною культурної спадщини України та невичерпним джерелом для відкриттів, вивчення та відпочинку.
