Що таке крінж

Що таке крінж, чи правда, що його придумали зумери, як він пов'язаний з іспанським соромом і чому ми крінжуємо з серіалу «Офіс» — розповідаємо про тонкощі почуття, яке хоч раз відчував кожен.

Що таке крінж у молодіжному сленгу

Крінж (від англ. cringe - «стискатися») - це слово, яке означає сором або збентеження за чужі дії або через чужу поведінку. Це те саме відчуття незручності, коли хочеться заплющити очі руками або відвернутися, а ще краще стерти побачене з пам'яті.

Коли з'явилося слово крінж

Спочатку слово «крінж» використовувалося серед геймерів і мало інший відтінок значення — пересмикуватися від огиди, втискатися у стілець від страху. Так гравці реагували на неправильні дії співкомандників, висловлюючи своє ставлення до їх дій: «Це настільки жахливо, що я стискаюся від жаху, дивлячись на твою гру!» Так цілу тираду слів замінило одне-єдине — «крінж». Воно швидко прижилось у Мережі, бо дозволяло прискорити комунікацію.

Незабаром крінж стали «ловити» не лише геймери, а й оглядачі відеоігор, а потім просто блогери. Воно перейшло з розряду вузького сленгу у звичайну онлайн-комунікацію, а невдовзі й зовсім влаштувалося у нашому повсякденному спілкуванні. Тепер і на неадекватну поведінку перехожого, і на дурний ролик в інтернеті ми можемо відреагувати однаково – «М-так, крінж»..

Крінж – це молодіжний сленг?

Зауважимо, що крінж — це маркер спілкування молодого покоління. швидше, можна почути від представників покоління Z (їм від 13 до 28 років), рідше від мілленіалів (28-40 років). Зараз у підлітків новий тренд: поки батьки вчаться доречно вставляти крінж у свою промову, діти альфа і зумери переінакшили слово - тепер його модно вимовляти як «крінге», перекручуючи англійське cringe.

Синоніми слова «крінж»

Крінж пов'язаний з реакцією на дії інших людей: коли ми стаємо свідками, як щось ганебне відбувається з іншими. Сором постає як центральний механізм трансформації зовнішніх обмежень у внутрішню дисципліну. Тілесні практики, гендерні норми, навіть манери поведінки за столом — є безліч областей, у яких суспільство очікує від кожного суворого та тонкого самоконтролю. Сором у цьому сенсі виникає через почуття нездатності виправдати такі очікування.

Найближчим до крінжу за значенням є вираз «іспанський сором» - почуття глибокого збентеження за дії інших. Синоніми іспанського сорому — «емпатичне» чи «замісне» збентеження. У нього є цілком фізіологічні симптоми: почервоніння обличчя, підвищене потовиділення, тремтіння, почастішання серцебиття, тривожність.

Коли використовувати слово "крінж"

Коли вам соромно за дії інших людей, і ви відчуваєте іспанський сором. Наприклад, колега на відеонараді спокійно зачитує свою доповідь, тоді як у нього на тлі видніється сушарка з нижньою білизною. «Кринжово вийшло, не заздрю», — можна прокоментувати цю ситуацію.

Коли вам справді хочеться втиснутися в стілець — від страху чи огиди, якщо відбувається щось моторошне та неприємне. Наприклад, ви збирали в лісі гриби і випадково доторкнулися до змії, що проповзала повз. "Це було по-справжньому крінжово" - так ви можете закінчити свій переказ події близьким.

Приклади крінжу у кіно

Ефект крінжу мають не тільки короткі ролики в соцмережах, покликані за дуже короткий час захопити глядача і змусити його переглядати ролик знову і знову, щоб пережити сильні емоції. Витоки візуального втілення крінжу варто шукати ще у 1990-х, коли в кіно з'явився жанр сringe comedy. У крінж-комедіях гумор випливає з почуття соціальної незручності. Характери героїв не виглядають вигаданими: це звичайні люди, які живуть у звичайному світі, наповненому кринжовими ситуаціями.

Одним із перших серіалів, у якому втілилася формула сringe comedy, став ситком «Я – Алан Партрідж». Комедійний ефект на межі з іспанським соромом формується через невідповідність думки героя про себе (це зарозумілий журналіст, відправлений на провінційне радіо за злочин з необережності) і того, яким жалюгідним і смішним бачить його оточення.

Апогеєм крінж-жанру у кіно став серіал «Офіс». Це історія про офісних співробітників паперової компанії і насамперед про їхні стосунки з екстравагантним босом Майклом Скоттом. Він - втілення всіх найнестерпніших рис, які можуть поєднуватися в керівнику. Сила та магнетизм серіалу в тому, що персонажі не існують окремо від середовища. Глядач, прийшовши додому з такого самого офісу, може співвіднести себе з героями, які опиняються в безглуздих ситуаціях, і з полегшенням зрозуміти, що в його житті все не так страшно. В «Офісі», як і в інших реалістичних сringe comedy, немає закадрового сміху, тому що щирий сміх не завжди та реакція, якою ми відповідаємо на справжній крінж.