Дмитро Павличко: постать очима сучасників

Вікторія Дуркалевич
м. Дрогобич

27—28 травня 2005 р. у Дрогобицькому державного педагогічному університеті ім. Івана Франка відбулася міжнародна наукова конференція “Дмитро Павличко: літературна творчість і громадсько-політична діяльність”. Організували її Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України та Музей Івана Франка у Нагуєвичах. Ініціатор конференції — професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Михайло Шалата. Почесний гість конференції — поет і державний діяч, лауреат Шевченківської премії Дмитро Павличко.

Перший день (27 травня, Дрогобич) роботи міжнародної конференції був представлений низкою заходів, зокрема пленарним засіданням, покладанням квітів до пам'ятника І. Франкові, засіданням секцій, а також творчим вечором Д. Павличка й тематичним концертом, що відбулися у стінах Музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича.

Другий день (28 травня, Дрогобич — Нагуєвичі) роботи міжнародної конференції був представлений підсумковим пленарним засіданням (актова зала Дрогобицького педуніверситету), а також “круглим столом”, присвяченим І. Франкові (Музей Івана Франка у Нагуєвичах).

Програма конференції “Дмитро Павличко: літературна творчість і громадсько-політична діяльність” охопила чималу кількість учасників з України. Серед них: М. Жулинський (Київ), М. /льницький (Львів), Р. Лубківський (Львів), В. Дончик (Київ), Л. Мороз (Київ), Р. Гром'як (Тернопіль), Б. Мельничук (Чернівці) М. Шалата, М. Гольберг, Л. Краснова, Є. Пшеничний, М. Зимомря, Р. Мних (Дрогобич) та з-за кордону — С. Козак (Варшава, Польща), В. Рагойша (Мінськ, Білорусь), О. Колянчук (Перемишль, Польща), Я. Грицков'ян (Кошалін, Польща), Ю. Бача (Пряшів, Словаччина).

Проблемно-тематичні обрії конференції знайшли своє яскраве втілення у розгалуженій мозаїці секційних засідань: “Дмитро Павличко: особистість; оригінальна творчість”, “Д. Павличко у міжнаціональних зв'язках”, “Виховне значення творчості Д. Павличка. Пісні на слова поета”, “Д. Павличко і рідна українська мова”.

Багатогранна діяльність Д. Павличка у контексті міжнародної наукової конференції набула статусу особливого соціокультурного феномену, окреслюваного доповідачами за допомогою категорій — “багатоформатність”, “різноспрямованість”, “поліаспектність”. Павличко-поет, Павличко-перекладач, Павличко-літературний критик, Павличко-політик — усі ці конструктивні елементи розглядалися під час конференції як домінантні штрихи єдиного гетерогенного тексту, єдиної багатовимірної реальності, якою виступає на теренах сучасної української геокультурної й геополітичної дійсності постать Д. Павличка.

Ключовим поняттям, яке дозволило глибше збагнути специфічну природу багатогранної діяльності Д. Павличка, стало поняття “універсалізму”. А. Погрібний розгорнув перед аудиторією концептуальне бачення літературного типу письменника-універсаліста в українській культурі, накреслюючи естафетну парадигму: П. Куліш — Б. Грінченко — І. Франко — Д. Павличко. Мотиваційним підґрунтям для укладання такої парадигми була, на думку А. Погрібного, недосформованість української нації. Поглибив і значно розширив думки з приводу феномену універсалізму під час свого виступу М. Гольберг. Він наголосив на тому, що слід розрізняти два поняття: енциклопедизм і універсалізм. Енциклопедизм діяча культури передбачає володіння широкими знаннями у різних галузях культури, зацікавлення різними її сферами. Універсалізм означає не лише наявність знань, а й активну культуротворчу діяльність. Тут ідеться не лише про сприйняття досягнень науки, культури в цілому, а й про їхній розвиток, про створення нових знань, нових цінностей. Одна із найвизначальніших рис універсалізму, на думку М. Гольберга, пов'язана з тим, що особистість не лише сприймає, не лише репродукує і передає надбання культури іншим, а сама стає важливим фактором її розвитку. Доповіді Л. Мороз та В. Дончика розгорнули перед аудиторією цілісний образ Д. Павличка як людини чину й послідовного утверджувана української національної ідеї.

28 травня 2005 року в Нагуєвичах відбувся “круглий стіл” на тему “Іван Франко і сучасний український літературний процес” (вів Д. Павличко). Серед актуальних питань “круглого столу” яскраво виділяються такі: поняття сучасного літературного процесу (В. Дончик); проблеми сучасної національної бібліографії (Є. Пшеничний); І. Франко і сучасна літературна молодь (А. Погрібний); універсалізм І. Франка, традиція як феномен вибірковості літературно-культурної спадщини, уникання цитатної редукції, об'єктивність методологічних підходів щодо осмислення феномену творчості І. Франка (М. Гольбер^) та ін. У рамках “круглого столу” також відбулася презентація дрогобицького видання книжки Д. Павличка “Задивлений в будущину: Поезії про Івана Франка” (Дрогобич: Коло, 2005). Провели презентацію завідувач кафедри теорії та історії української літератури ДДПУ імені І. Франка Є. Пшеничний та директор Дрогобицького видавництва “Коло” М. Походжай.

Як зауважив Д. Павличко, “книжка ця в моїй творчості має певне значення, бо вона показує, хто був моїм натхненником і вчителем у літературі. Малюючи образ Франка, я поступово намагався доростати до розуміння його суперечливого генія”. Заключним акордом книжки стала післямова М. Шалати із промовистою назвою “Да святиться навіки Франко!”, у якій авторові вдалося влучно схопити специфіку творчого діалогу поміж Д. Павличком та І. Франком. М. Шалата наголошує: “Хто кого здатен краще оцінити, як поет поета?! Іван Франко і Дмитро Павличко — геніальний Учитель і його видатний ‘semper tiro” (“завжди учень”): блискуча літературна спадкоємність!”.

Знаковою подією, котра також відбулася у Музеї Івана Франка в Нагуєвичах під час “круглого столу”, була презентація тритомника вибраних творів і праць І. Франка (Дрогобич: Коло, 2004), виданого науковцями кафедри теорії та історії української літератури ДДПУ імені І. Франка.