Минувшина. Іван Сидорчик

Минувшина. Іван Сидорчик

Було,  минувшина щоразу
Іще виводила на шлях
Розкрадена, по ермітажах,
Розтягнута по кишенях.

Яку все ждем, немов той старець,
Осліплий, на поводиря,
Й питаємо: «А деж  та …радість,
Наша омріяна зоря,
Що начебто іще світила
Нам, грішним, хай здаля, колись???
Та видібрали в неї крила 
І час, мов потяг,  зупинивсь

На своїх проржавлих рейках.
І куди йти? За ким іти?
І дивимось, здійнявши реймах,
Гуртом, розгублено, в світи,

Де ще минувшина світила,
Відвага кликала кудись,
Та в лихій долі загубилась
Скарбами, що перевелись…


Читати також