Олена Макарчук. Конкурс драбблів
Дракон
Цей сон Міла бачила втретє. Зимовий вечір, ліхтарі і вона: в довгій сукні з каптуром іде до засніженого замку. Міла знає, що там чекає на неї дракон, але від того чомусь не страшно, а навпаки не терпиться його побачити. І кінець сна завжди однаковий: величезна зала, дракон, що лежить на підлозі, розплющує очі, піднімає на Мілу погляд. І стільки болю та благання в ньому, що перехоплює дихання. Та годі спати – треба на роботу. Міла працює в шпиталі. Вона входить у палату, куди щойно привезли нових поранених, і відразу наштовхується на той самий погляд зі сну. «Дракон» читає позивний на футболці.
