Павлюк Яна. Конкурс драбблів
— Ненавиджу тебе, — кричала я хлопчаку. Дихання збилося, коли я погналася слідом. А він, смикнувши мене за косу, помчав довгими сирими коридорами. Була рання весна, під кровом старої школи холодніше ніж надворі.
— Ненавиджу тебе, — кричала я, штовхаючи його в груди. Дихання збилося, я заледве піднімала груди, притискаючись до нього усім тілом, зігріваючи. Гарячі сльози замерзали в повітрі. Але навіть спекотне літо надворі вже ніколи не зігріє його
