Висоцька Віолета. Конкурс драбблів

    Цінні речі

 Я прокинулася від гуркоту. Незрозумілі почуття змусили  зірватись з ліжка, кинутись до маминої спальні . Мама  була схвильована, телефонувала татусеві.

• Збирай хутко речі, тільки –необхідне. Їдемо. Війна…

ЇЇ хвилювання передалось мені, і я не розуміла, що роблю. Просто запихала до сумки, що бачила:

• Тато з нами поїде??- допитувалась я, і, побачивши Сонька, який солодко спав на ліжку. - А Сонька я не залишу-це ж татко мені приніс його.
• Він не витримає дороги,-хвилювалась далі мама.
• Без нього - не поїду! –сльози побігли по щоках, а далі я бігла до авто, притискаючи Сонька до себе, а сумка…вона залишилась в квартирі…

Умови участі у конкурсі драбблів