Медвєдь Вікторія

Пузатий Будда

Євпаторія, 2007.

Ми з мамою живемо в хатинці біля моря. Без інтернету, але пляжем в пʼяти хвилинах.

Йдемо по вулиці. На маминому животі сміється пляма від дині. Зупиняємося біля сувенірного кіоску: мама побачила бога Хотея, який виконує бажання.

– Усе виконає?

– Угу, – ліниво мугикає розпечений сонцем продавець, – потріть його сто разів об живіт.

– Отак?

Пляма від дині на маминій футболці мружиться, коли пузатий Будда робить по ній магічні кола.

Пирскає продавець, регочу я.

– Не по своєму – по животу Хотея!

– Треба одразу казати! – бажання спозоритися збулося найпершим.

На пляжі гріють животи тисячі пузатих будд, а в маминій руці пітніє від сорому Хотей.  

Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір читачів
up