Максим Литвиненко. У Лімбо
-Ти задоволений? – запитала Раф.
-Чим? – не зрозумів Сульфус.
-Що потрапив у Лімбо через мене.
-Ні. Але я намагався тебе врятувати.
-Я розумію, однак тепер ми повинні вийти з Лімбо, перш ніж втратимо пам’ять.
-Згоден. Але не забувай про перексів.
-Але тепер може розкажеш хто така Блю і чого вона хоче.
-Що ж Блю – це перевертень. Точніше, наскільки я пам’ятаю, вона належить до раси перевертнів. А раса ця проживає тут, у Лімбо.
-Гаразд. То звідки ти її знаєш ?
-На початку того навчального року вона загіпнотизувала мене і я виконував всі її накази. Здається, пів року.
-Гаразд. Тоді на кого вона працює.
-Скоріш за все на Рейну. Вона ж хоче отримати контроль над ангелами і демонами.
-Тоді навіщо Блю, яка родом із Лімбо допомагати Рейні?
-Цього я вже не знаю.
Тим часом Блю і Рейна:
-Тобі не потрібно було розкривати себе. Тепер вони знають, хто це все підлаштовує! - сказала із незадоволенням і ноткою злості Рейна.
-Звісно. Але Ви загнали їх у Лімбо. – відповіла Блю.
-Але тепер тобі потрібно віддати ключ від моєї в’язниці.
-Лімбо? А якщо Ви знову потрапите туди, то охоронці заберуть Ваш ключ і Ви знову опинитеся у камері. Тож поки ми не перемогли Раф і Сульфуса ключ побуде у мене.
-Гаразд.
Блю думає: тепер я зможу повернути свій народ на його Батьківщину.
Раф і Сульфус прямуючи в нікуди.
-Як будемо вибиратися звідси? – запитав Сульфус.
-Ще не знаю. – відповіла Раф.
-Тоді хто створив Лімбо.
-По легендам, що ми раніше бачили, його створили люди. Як би страшно це не звучало.
-Готуйся.
-До чого?
-Неподалік група перексів, а як ти знаєш їхні укуси чи удари небезпечні для нас. Адже вони «магічні» і можуть вбити нас.
-Ну так. Крім перексів знищи нас може тільки магічна зброя.
-І це правда.
Раф і Сульфус підходять до перексів. Тварини починають стрибати на них. Пара злітає, але перекси все одно атакують їх. Тоді пара використовує «полум’яні крила», які розкидають перексів у різні сторони. Після чого тварини розбігаються.
-Тепер треба трохи відпочити і відновити сили після «крил» - запропонував Сульфус.
-Згода. – погодилась Раф.
Раф і Сульфус сідають на каміння, яке огортає густий туман. Після чого Сульфус каже:
-Дивний вимір. Немає ні неба, ні трави, ні води, лише каміння і туман. Як взагалі тут можна жити? – каже Сульфус.
-Я не знаю. Але перевертні якось живуть тут. -сказала Раф.