Катя Ткач. За 28 днів весна, кохання…
Із перших хвилин він її обіймав,
Спочатку лиш поглядом ніжним,
Немов, від усього на світі ховав,
Теплицею в лютому сніжнім.
Терпів її вибрики, квіти носив,
Варив найміцнішу їй каву,
Невинний так часто прощення просив,
Щоб знову ставала ласкава.
Він її обіймав без прикрас, що дарма,
Одягала, щоб вразити інших.
Обіймав, щоб відчула - вона не сама,
І не буде вже так, як раніше.
Він її захищав, бо насправді вона -
Його слабкість єдина на світі,
Для душі його сірої - справжня весна,
Із каміння, пророщені квіти.
Час спинявся, коли він її обіймав,
Розбивалися зорі об небо,
Чи буває десь краще він, дійсно, не знав,
Та без неї те "краще" не треба...
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
