Виставка Дмитра Стецька «Дорога довша як життя» у Львові

Дата і час відкриття:
4 квітня, п'ятниця, 16:00

Місце: 

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького

(головна будівля, проспект Свободи, 20, м. Львів, Україна)

Графік роботи музею:
Вт-Нд 10:00 – 18:00 (каса зачиняється о 17:30)

Виставка триватиме до 11 травня 2025 року.

Виставковий проєкт «ДОРОГА ДОВША ЯК ЖИТТЯ» присвячено пам’яті Дмитра Стецька (1943–2017) – одного з найяскравіших художників сучасної України.

Дмитро Стецько – автор понад тисячі творів монументального і станкового мистецтва, скульптури та графіки, учасник численних міжнародних і національних виставок. Його твори представлено в багатьох українських і світових збірках.

Навчався у Львівському училищі прикладного та декоративного мистецтва ім. І. Труша. Жив і працював у Тернополі. Належав до легендарної когорти мистців андеґраунду 1970–1980-х років, творчість яких не вписувалася в рамці соцреалізму. Зазнавав переслідувань за індивідуалізм і бунтарську вдачу, проте ніколи не відступав від своїх принципів.

У незалежній Україні творчість Дмитра Стецька стала визначним явищем. Художник перебував у постійному розвитку, тримав дуже високий конкурентоздатний світовий рівень. Не терпів кон’юнктури, штучного патріотизму. Він усвідомлював значущість і відповідальність своєї професії. Вважав, що мистецькі твори призначені не лише для споглядання, вони мають нести інтелектуальну й духовну інформацію. Глибокі знання української та світової культури, історії, філософії, спостереження і роздуми про сучасність сформували неповторну образно-пластичну мову митця.

Дмитро Стецько позиціонував себе як художник-індивідуаліст, що не сповідує жодного мистецького напряму. Свій стиль називав «полістилізм» – нашарування різних ідей в одній формулі, розкриття теми кожного твору в часі та просторі. Це твердження автора дало поштовх до вироблення концепції нашого виставкового проєкту: дорога як вічний рух до пошуків і самовдосконалення, символ єднання минулого та візії майбутнього.

В експозиції представлено роботи різних періодів творчості Дмитра Стецька. Вони відображають еволюцію його художньої мови, експерименти з фактурою, колірною гамою, простором. Незмінним залишається лише одне – яскраво виражена національна самоідентифікація автора.

У час страшних випробувань для нашої країни таке мистецтво допомагає вірити в себе, любити своє, пізнати й усвідомити себе частинкою великого українського світу в осерді інших світів, представником народу, що між небом і землею йде дорогою, яка ніколи не закінчується…