Розлади харчової поведінки у дітей: як вчасно помітити проблему та що з нею робити
Дитячі турботи повинні обертатися довкола ігор, навчання, друзів і морозива. Але в сучасному світі все частіше з'являється проблема, яку складно помітити з першого погляду — розлади харчової поведінки (РХП). Це не просто тимчасова вибагливість у їжі чи небажання з'їсти овочі на обід. Це серйозне порушення, що впливає на фізичне та емоційне здоров’я дитини. На щастя, воно лікується. Записатись на прийом фахівця у Києві можна на сайті https://iloveyoudoc.com.ua/consultation/grudne-vygodovuvannya-prykorm-harchuvannya/likuvannya-rozladiv-kharchovoyi-povedinki-u-ditei-ta-pidlitkiv-12266/.
Що таке розлади харчової поведінки?
Розлади харчової поведінки — це психічні розлади, які офіційно внесені до міжнародної класифікації хвороб. Вони проявляються у вигляді нездорового ставлення до їжі, контролю над вагою чи фігурою. Зовні це може виглядати як надмірне переїдання або ж навпаки — суворе обмеження в їжі, фанатичне дотримання дієт чи раптовий інтерес до "здорового способу життя", який межує з обсесією.
Які бувають види РХП у дітей та підлітків?
Розлади розвиваються поступово — сьогодні дитина відмовляється від булочки, завтра вже не вечеряє, а за тиждень виявляється, що вона приховано викликає блювоту після кожного приймання їжі. Важливо розуміти, що є різні типи РХП, і кожен має свої особливості:
- Нервова анорексія — дитина свідомо обмежує себе в їжі, бо боїться погладшати, навіть якщо вже дуже худа.
- Атипова анорексія — поведінка така ж, як при нервовій анорексії, але вага залишається в нормі.
- Нервова булімія — епізоди переїдання змінюються «компенсацією»: блюванням, виснажливим спортом або прийманням проносного.
- Атипова булімія схожа на нервову булімію, але менш регулярна.
- Нападоподібне переїдання — дитина регулярно з’їдає надмірну кількість їжі, втрачаючи контроль над процесом.
Чому виникає РХП?
Причини не завжди очевидні. І часто мова не про їжу, а про тривогу, внутрішній біль, відчуття самотності чи втрату контролю над власним життям. Найчастіше за РХП стоїть комплекс чинників:
- Психологічні фактори — низька самооцінка, депресія, тривожність, перфекціонізм або пережита психологічна травма.
- Соціальний тиск — нав’язані стандарти зовнішності з соцмереж, булінг через зайву вагу, тиск з боку тренера або родичів.
- Фізіологічні фактори — гормональні зміни, порушення обміну речовин або навіть генетична схильність.
Що робити, якщо підозрюєте РХП у вашої дитини?
Передусім — зберігайте спокій. Діти дуже чутливі до осуду, тож важливо їх не звинувачувати та не змушувати їсти силою. Замість «Ти що, з глузду з’їхав / з’їхала?» краще сказати: «Я помічаю, що тебе щось турбує. Можливо, ти хочеш поговорити?». Не відкладайте розв’язання проблеми на потім — зверніться до фахівців. РХП не минають самі собою. З правильною допомогою дитина може повністю одужати.
