Єгор Травневий. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У мене було дві хвилини, щоб сказати: «Я тебе люблю». Серце б’ється, як шалене, ніби хоче вискочити й побігти до неї саме. Повітря солодке, пахне літом і її парфумами. Вона стоїть там, сміється, волосся падає на очі, і я тону в цьому. Дві хвилини — це вічність, коли ти сімнадцять, і кожна секунда — як перший поцілунок. Біжу до неї, кеди стукають по асфальту, думки — хаос: а якщо засміє? А якщо відвернеться? Сонце малює веселку в калюжах, і я уявляю, як ми танцюємо під дощем. «Я тебе люблю» — ці слова горять у грудях, як феєрверк. Вони такі прості, але я боюся, що спалять мене. Ще хвилина. Її очі — як зірки, я шепочу ці слова подумки, пробую їх на смак. Вона повертається, усміхається, і час зупиняється. «Я тебе люблю», — кажу, і світ розквітає. Дві хвилини, щоб стати найщасливішим у сімнадцять.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
