Як розпізнати фейкові новини у 2025 році: 5 чітких ознак дезінформації

У 2025 році інформаційний простір України залишається ареною гібридної війни, де фейкові новини стають потужною зброєю для маніпуляції думками. Згідно з дослідженнями, 76% українців стикаються з дезінформацією щотижня, а Telegram-канали та TikTok залишаються основними платформами її поширення. Щоб не стати жертвою маніпуляцій, важливо знати, як відрізнити правду від брехні. Ця стаття пропонує п’ять конкретних ознак фейкових новин, які допоможуть вам залишатися медіаграмотними у 2025 році.

1. Заголовки з клікбейтом і надмірною емоційністю

Фейкові новини часто використовують кричущі заголовки, написані капслоком або зі знаками оклику, щоб привернути увагу. Наприклад, повідомлення на кшталт «ШОКУЮЧА ПРАВДА ПРО ВАКЦИНИ!» чи «КИЇВ ЧЕКАЄ КАТАСТРОФА!» розраховані на емоційну реакцію, а не на логічний аналіз.

Як перевірити: Прочитайте текст статті. Якщо заголовок не відповідає змісту або інформація виглядає перебільшеною, це перша ознака фейку. Перевірте, чи є подібні новини на офіційних сайтах новин.

Приклад: У червні 2025 року в Telegram поширювали повідомлення про «масові відключення світла в Україні через змову енергокомпаній». Жодне офіційне джерело, як-от Міністерство енергетики, цю інформацію не підтвердило.

2. Відсутність надійного джерела або анонімність

Достовірні новини завжди мають чітке джерело: інформаційні агентства (наприклад, Reuters, УНІАН, Укрінформ), офіційні заяви чи свідчення очевидців. Фейкові новини часто посилаються на «експертів», «вчених» чи «анонімні джерела» без конкретики.

Як перевірити: Перевірте, чи вказане джерело у статті. Якщо посилання веде на невідомий сайт, зареєстрований за межами України (наприклад, у Казахстані чи росії), або на головну сторінку без конкретної статті, це тривожний сигнал. Використовуйте Google Scholar або офіційні сайти для пошуку першоджерел.

Приклад: Фейковий лист від директора КБ «Луч» про нібито проблеми з ПТРК Javelin, поширений у Telegram-каналі «НачШтабу», не мав офіційного підтвердження від РНБО чи Міноборони.

3. Маніпулятивні фото чи відео

Фейкові новини часто супроводжуються старими чи відредагованими зображеннями, які не відповідають описаній події. Наприклад, у 2024 році в TikTok поширювали відео «обстрілу Києва», яке виявилося кадрами з комп’ютерної гри.

Як перевірити: Використовуйте інструменти зворотного пошуку зображень, як Google Images чи TinEye, щоб перевірити, чи фото використовувалося раніше. Якщо відео виглядає підозрілим, перевірте його на платформах фактчекінгу, як-от StopFake чи VoxCheck.

Приклад: У січні 2025 року в Telegram-каналах поширювали фото «порожніх полиць у магазинах Львова», які виявилися знімками з Венесуели 2019 року.

4. Відсутність продовження чи контексту

Фейкові новини рідко мають продовження чи оновлення, оскільки їхня мета — швидка маніпуляція. Наприклад, повідомлення про «надзвичайну подію» часто зникають без уточнень чи деталей.

Як перевірити: Шукайте, чи є оновлення до новини на офіційних джерелах через кілька днів. Якщо інформація не підтверджується чи зникає, це може бути фейк. Використовуйте Google News із фільтром «останні 7 днів» для перевірки актуальності.

Приклад: У травні 2025 року в соцмережах повідомляли про «таємне тестування біологічної зброї в Україні». Жодних доказів чи продовження цієї історії не з’явилося, що вказує на її фейковість.

5. Соціальні мережі як основне джерело

Фейки часто поширюються через Telegram, TikTok чи WhatsApp, де важко відстежити походження інформації. Дослідження показують, що 66% українців отримують новини з Telegram, але лише 15% перевіряють джерела.

Як перевірити: Якщо новина з’явилася лише в соцмережах, шукайте її на офіційних сайтах чи в перевірених ЗМІ. Використовуйте платформи фактчекінгу, як-от Detector Media чи Gwara Media, для аналізу інформації.

Приклад: У липні 2025 року в TikTok поширювали допис про «скасування виплат переселенцям з 1 серпня». Офіційні джерела, як-от Мінсоцполітики, спростували цю інформацію.

Практичні поради для захисту від дезінформації

• Використовуйте метод SIFT: Зупиніться (Stop), Дослідіть джерело (Investigate), Знайдіть підтвердження (Find better coverage), Перевірте походження (Trace claims).

• Перевіряйте домени сайтів: Фейкові сайти часто мають дивні домени, як-от .xyz чи .ru, замість .ua чи .org.

• Довіряйте перевіреним ЗМІ: Обирайте джерела, які дотримуються редакційних стандартів, наприклад, BBC Україна, Радіо Свобода чи Суспільне.

• Повідомляйте про фейки: Якщо ви виявили дезінформацію в соцмережах, повідомте про неї через функцію «Поскаржитися» на Facebook чи Telegram.

• Розвивайте медіаграмотність: Пройдіть безкоштовні курси з медіаграмотності на платформах, як-от Prometheus чи Coursera, щоб краще розпізнавати маніпуляції.

У 2025 році фейкові новини залишаються серйозною загрозою, особливо в умовах інформаційної війни. Розпізнавання дезінформації вимагає уважності, критичного мислення та перевірки джерел. Використовуйте ці п’ять ознак і практичні інструменти, щоб захистити себе від маніпуляцій і зробити інформаційний простір безпечнішим. Якщо ви сумніваєтесь у правдивості новини, зупиніться, перевірте факти і довіряйте лише надійним джерелам.