(1667–1745)
Відповідно до загальнопросвітницьких ідей про призначення сатири Джонатан Свіфт мав намір «виправляти світ» зброєю нещадного сміху.
Сатира була для письменника єдиною формою висловлювання – біль, обурення, зневага, виливаючись у форму прекрасних художніх творів, давали Свіфтові задоволення творчого споглядання. Сатиричне заперечення було його формою гуманістичного твердження. Можна сказати, що якби Свіфт не був сатириком, він би став мізантропом.
Новаторство Свіфта полягало в тому, що він увів у фантастично-казкову атмосферу своєї сатиричної оповіді елемент реально правдоподібної буденності.
Твори
Критика
- Гротеск памфлету Джонатана Свіфта «Битва книг»
- До питання аналізу окремих назв та імен у романі Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера»
- Лексичні фігури вираження сатири у творі Дж. Свіфта «Мандри Гулівера»
- Публіцистика Джонатана Свіфта. Філософська сатира і соціально-політичні погляди
- Соціально-філософські погляди Джонатана Свіфта (на прикладі «Казки бочки»)
- Творчість Джонатана Свіфта в науково-критичному дискурсі
- Функції гротеску в романі Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера» (з опертям на текст третьої частину роману)
