Чомусь не пишеться мені...
Чомусь не пишеться мені.
Мабуть, тому, що и не живеться.
Не плачеться, і не сміється.
А так собі... Як уві сні.
Бо за світанком — знову смерк,
Бо за утратами — утрати,
Бо мало рим для слова “смерть”,
а інших слів не хочу знати.