Сльози
Гей, хлоп’ятонька руді,
Не ридали ви ні разу,—
Що це? Вперше в гаразді
Ви заплакали від газу.
Показали ви свій гарт —
Очі гострі, ніби голки,
І тікали від петард,
У яких нема осколків.
Б’є поліція страшна,
Але б’є вас, наче мати.
Не навчилась ще вона
Свастику в хребті ламати.
Ви збираєтесь у смерк,
Кидаєте нам погрози,
Пророкуєте нам смерть,
В кулаках стиснувши сльози.
Сльози, хлопчики, несіть
У шпигунські закамарки,
Їх ви шефам покажіть,
Бо сльоза ще варта марки.
Час прийде іти на суд
І дзвонити ланцюжками.
Вам за виплаканий бруд
Скажуть ще рубати камінь.
Скажуть вам рубати ліс
І носить на плечах трами,
І тоді від ваших сліз
Гинутимуть в лісі трави.
О, не виплаче душа
Чистих сліз, брудна, мов ятка,
І покриє землю ржа,
Де ридали ви, хлоп’ятка.
І від горя і ганьби
Помрете ви опівночі,
І отруйливі гриби
Вам вростуть у мертві очі.
1962
