Така пора: не літо і не осінь!
Така пора: не літо і не осінь!
Така пора: до світла і небес!
Розквітлий сум... І тиші радість просить...
І слова досить, щоб дійти Тебе.
Така пора: до неба — слово й крила.
З домашньою журбою журавлі
стоять і ждуть... (їм далеч шлях відкрила!..)
весь світ спинивсь — на синім неба тлі.
Така пора: схилився день над води...
Мов перший світ — цілунок розцвіта.
Дозріла далеч... Що — надходить?
І хто — приходить?.. Хто живе в літах?