Навскіс небес хмарину вітер гонить...
Навскіс небес хмарину вітер гонить.
Печаль — схолола, витекла, німа.
Схилився степ — відкритий, безборонний...
На цілий світ — ні меж, ні брам нема.
Тягучий спів — мов доля безконечний.
Повільний день не вийде з берегів,
Спадає листя осені на плечі...
Останній промінь звуком здаленів.
