Поза день западає далеч...
Поза день западає далеч —
суму остання межа!
Як мало — світу стало!..
Порвані хмари біжать.
Вітер, здолавши простір,
кидає листя до ніг.
Сам я тут — пізнім гостем...
Останньо і вперше мені!
