Мов струна, тече-говорить тиша...
Мов струна, тече-говорить тиша:
стається простір і триває даль...
Крайсвітній сум далекі вірші пише,
і грає тугу осені скрипаль.
Просторий ліс! Ми йдемо і не йдемо.
Такої тиші — стати, і летіть...
Звиса над лісом літа діадема...
І сняться, сняться строфи золоті.