Не називай ім’я мого. Далеко...
Не пой, красавица, при мне...
О.С. Пушкін
Не називай ім’я мого. Далеко
Воно веде поза світи.
Понад віки летить лелека...
Мені ж до себе чи дійти?
Не забувай мене, бо пам’ять
прийде і спалить всі мости.
Нехай сльоза горить між нами,
нехай далеко буде — Ти!
І не люби мене. Любов’ю
не поєднати, що чуже.
Так справді є! 1 знову
його не мати вже.
