Арія Надира, виконана різними мовами
«Шукачі перлів» вкрай рідко, що несправедливо, виявляються у зоні театральної уваги, позаяк уся творчість Бізе виявилась у тіні його одного єдиного хіт-шедевру – опери «Кармен». А "Les pêcheurs de perles" – це перша опера композитора, яка була поставлена. 24-річний Александр Сезар Леопольд Бізе (ім'я Жорж йому дали при хрещенні) отримав замовлення від Theatre Lyrique, яка була однією із чотирьох оперних компаній, які існували у Парижі у середині ХІХ століття. Бізе написав оперу дуже швидко, лише за кілька місяців і прем’єра відбулася 30 вересня 1863 року. І хоч постановка витримала майже два десятки вистав за такої конкуренції, більше за життя автора цю оперу ніколи не ставили.
Сюжет опери традиційний – заборонені почуття (порушення жрицею обітниці в ім’я кохання) і любовний трикутник, колізія якого розвивається в екзотичних умовах східного колориту (в даному випадку – це острів Цейлон). Орієнтальна обстановка характерна риса для французької оперної драматургії середини ХІХ століття.
Арію Надира можна слухати по колу без зупинки. Але, щоби внести якесь розмаїття у цей процес, представляємо вашій увазі підбірку виконань відомої арії різними мовами.
Італійською
Беньяміно Джильїі
Ферруччо Тальявіні
Джузеппе Ді Стефано
Англійською
Річард Такер
Угорською мовою
Тібор Удварді
Французькою
Леопольд Сімоно
Юссі Бьйорлінг
Роберто Аланья
На їдиші
Сальваторе Лічітра
Російською
Леонід Собінов
Сергій Лемешев
Текст аріїі Надира
Je crois entendre encore
Cache sous les palmiers
Sa voix tendre et sonore
Comme un chant de ramiers.
Oh nuit enchanteresse
Divin ravissement
Oh souvenir charmant,
Folle ivresse, doux reve!
Aux clartes des etoiles
Je crois encor la voir
Entr'ouvrir ses longs voiles
Aux vents tiedes du soir.
Oh nuit enchanteresse
Divin ravissement
Oh souvenir charmant
Folle ivresse, doux reve!
Charmant Souvenir!
Charmant Souvenir!
Детальний зміст опери «Шукачі перлів»
Острів Цейлон. Жителі прибережного селища вибирають вождем хороброго Зургу, загального улюбленця. Він буде ватажком племені під час ловлі перлів, яка має розпочатись сьогодні. Після довгих поневірянь додому повертається молодий мисливець Надир. Зурга, який дружив із ним з дитинства, закликає забути давню сварку і її причину – красуню, яку вони одного разу зустріли у храмі. Кохання, яке спалахнуло у них обидвох водночас, зробило друзів ворогами. Але красуня зникла у невідомому напрямку і тепер ніщо не повинне розлучати їх . до берега підпливає човен: за старим звичаєм із далеких країв везуть дівчину, яка молитиметься за ловців перлин, допоки вони займаються своїм небезпечним промислом. Це Лейла. Обличчя її заховане під покривалом: ніхто не має бачити її. Жителі селища радо вітають молоду жрицю. Лейла дає клятву охороняти ловців перлин своїм співом від злих духів, не знімати покривала з обличчя, не знати кохання. Зурга обіцяє їй найкращі перли із здобичі, але погрожує смертю за зраду клятви. Раптом Лейла помічає Надира, і рука її починає тремтіти – цього юнака вона покохала, побачивши вперше у храмі, - але твердо повторює обіцянку. Надир також схвильований; йому здається, що він впізнав голос тієї, що скорила його.
Настає ніч. Жрець Нурабад веде Лейлу на скелю перед храмом. Тут вона має залишатися на час ловлі. Нурабад йде, Лейла співає хвалу богам; Надир озивається до неї, і її молитва стає піснею кохання.
Ніч майже минула. На скелю до Лейли приходить Нурабад і повідомляє, що дівчина може відпочити: скеля майже неприступна, сторожа неподалік, і їй нічого не загрожує, якщо обітниця дотримана. Лейла розповідає йому, що одного разу їй загрожувала смерть, але вона дотримала клятву. Вона була дитиною, коли сховала у своїй хижці втікача, який шукав порятунку від лиходіїв, що переслідували його. На прощання він подарував їй намисто, яке вона дбайливо зберігає. Нурабад покидає її. На скелю підіймається Надир. Він благає не проганяти його, відповісти на його кохання. Раптом усамітнення закоханих порушує Нурабад. Він скликає люд і викриває злочинців. Їм не буде пощади! Зурга, користуючись своєю владою, хоче врятувати їх, але Нурабад вимагає, аби жриця, яка порушила обітницю, відкрила обличчя. Зурга, побачивши ту, яку пристрасно кохає, віддається почуттю помсти: Надир і Лейла мають померти. Стається страшна буря. Всі у відчаї взивають до Брами.
Буря вщухає. Зурга не знаходить собі місця від того, що засудив на смерть друга. Лейла приходить молити за коханого: лише вона порушила обітницю, Надир не винен. Її мольби знову розпалюють у Зурги ненависть до щасливого суперника. Він зізнається Лейлі у коханні, але у відповідь отримує прокляття. З’являється Нурабад, щоби вести жрицю, яка порушила обітницю, на покарання. Лейла витягує із складок одягу намисто і передає його молодому рибалці із проханням віднести його матері. Її відводять. Побачивши намисто, Зурга вириває її з рук рибалки і поспішає за Лейлою.
На березі океану люд очікує зорю, аби вгамувати гнів небес кривавим жертвоприношенням. Нурабад вітає зірниці, що знаменують час помсти, але Зурга, який увірвався, кричить, що вогонь, посланий у гніві богами, охопив поля, ліс і житла. Всі кидаються рятувати дітей і майно. Зурга зізнається Надиру і Лейлі у підпалі селища: він вчинив це, щоб дати їм можливість утекти. За намистом він упізнав ту, яка колись врятувала його, і зараз готовий пожертвувати життям заради неї. Нурабад, який усе чув, повертається із розлюченим натовпом. Надир і Лейла встигають сховатися, Зургу хапають і кидають у вогнище.