Чеські художники
Творчість цих чеських майстрів збагатила історію мистецтва і культури не лише рідної країни, а й усього світу. У наші дні роботи цих художників, що виставляються на міжнародних аукціонах, викликають величезний інтерес у публіки, в самій Чехії за їхні картини цінителі готові заплатити десятки мільйонів крон.
Вацлав Холлар (1607–1677 рр.)
Ім'ям цього художника, гравера й картографа названо університет і художню школу в рідній Чехії, але його роботи знали в усій Європі. Вацлав Холлар (Václav Hollar) народився і жив у Празі; через події Тридцятирічної війни родина була змушена залишити свій будинок і виїхати. Замість кар'єри правознавця юнак обрав заняття мистецтвом. Франкфурт, Кельн, Страсбург, Відень, Лондон, Антверпен – у цих та інших містах Холлар навчався художньої майстерності, відточував її, створював чудові твори. Хоча більший відрізок життя художника пройшов у Англії, він пишався своєю національністю і став відомим там під іменем Венцеслава Холлара Богемуса. Декілька років він працював при дворі лорда Т. Арунделя.
Твори Холлара – гравюри портретів і пейзажів, карт і натюрмортів – заслуговували на найвищу оцінку. Зображуючи архітектурні об'єкти, Лондон, Прагу, інші міста, він привносив у роботу художній задум, проте був дуже точним топографічно. Серед результатів творчого шляху В. Холлара – близько 3 тисяч різноманітних гравюр, з яких майже 2,5 тисячі зберігаються в знаменитому Британському музеї та у Віндзорському замку. У Чехії виставки його гравюр можна побачити в Національній галереї та інших музеях.
У 1674 р. В. Холлар працював над циклом малюнків голландських кораблів (військових і торгових) і з 1652 р. зайнявся створенням ілюстрацій для наукових праць і видань творів античних авторів. Крім гравюр, його творчою спадщиною стали панорами міст і пейзажі, копії шедеврів голландських майстрів живопису й інші різножанрові твори, аж до графічних проєктів костюмів. «Почерк» майстра скрізь упізнаваний – йому притаманні реалістичність та ідеальне графічне виконання роботи.
Незважаючи на свої успіхи й популярність, у похилому віці Вацлав Холлар дуже потребував грошей і був у боргах. Він завершив свій життєвий шлях у Лондоні; похований у Вестмінстері, у каплиці Св. Маргарити.
Альфонс Муха (1860–1939 рр.)
Його дитинство пройшло в старовинному містечку Іванчиці. Не зумівши вступити після гімназії до Академії мистецтв у Празі, А. Муха (Alfons Maria Mucha) почав працювати писарем у суді, де служив його батько. Жага до творчості проявилася в захопленні театром – юнак брав участь в аматорських спектаклях, оформлював запрошення, афіші, декорації. У 19 років він поїхав до Відня, отримавши посаду художника театральних декорацій.
Секрети майстерності А. Муха вивчав у мистецьких академіях Мюнхена й Парижа. А щоб заробити на життя, йому доводилося прикрашати замки, ілюструвати книги, виготовляти афіші й рекламні плакати, візитівки і навіть меню для ресторанів. Був період, коли вони з Ван Гогом займали одну майстерню на двох.
У 1894 р. Муха став відомим у Парижі, намалювавши прем'єрну афішу вистави «Жисмонда», у якій мала сяяти Сара Бернар. Акторка наполягла на його призначенні головним декоратором театру, і художник пропрацював там 6 років, перебуваючи з Бернар у любовному зв'язку певний час. У цей період Муха займався також дизайном ювелірних виробів, інтер'єрів, меблів, килимів, портьєр, робив естампи й календарі, вигадував товарні етикетки й обгортки – різних замовлень було дуже багато.
У нього з'явився свій стиль, який швидко завоював популярність – образи граціозних, загадкових, чарівних, чуттєвих молодих жінок, які дихають спокоєм і млістю в оточенні квітів. Цей стиль яскраво виражений у графічних серіях «Мистецтво», «Пори року», «Місяць», «Зірки», «Дерева», «Квіти», «Коштовне каміння» (на їхній основі досі виготовляються тисячі артпостерів, нерідким є й безсоромний плагіат).
У 1906 р. Муха переїхав до США й отримав там визнання як найкращий декоратор світу. І все-таки його тягнуло на батьківщину. Після повернення художник став першим, хто виготовив ескізи банкнот і поштових марок Чехословацької республіки. У 1910-1928 роках він працював над грандіозним за задумом циклом «Слов'янська епопея», присвяченим історичному шляху чехів та інших слов'янських народів. Вважаючи цей цикл картин головною працею свого життя, художник подарував його Празі. Талант А. Мухи повністю проявився і при оформленні вітражів у храмі Св. Віта, головному соборі Чехії (Прага, 1931).
Під час окупації А. Муха, відомий своїм загальнослов'янським патріотизмом, відчув на собі ненависть німців до всього слов'янського – уже в похилому віці він неодноразово зазнав гестапівських допитів, після чого його підкосила пневмонія. Помер художник 14 липня 1939 року. Місцем його упокою став Вишеградський цвинтар у Празі.
Альфонс Муха, котрий працював у стилі «ар-нуво», є найвідомішим у світі чеським художником і дизайнером, його твори зберігаються в музеях, галереях і приватних колекціях різних країн. Його ім'ям названо один із відкритих космічних об'єктів – астероїд №5122.
Багатопланова виставка-ретроспектива творів А. Мухи, експонати для якої надали й приватні особи, відбулася в галереї GOAP (Староміська площа, Прага 1) 2017 року.
Франтішек Купка (1871–1957 рр.)
Франтішек Купка (František Kupka), котрий народився в сім'ї ремісника в місті Опочно, ще дитиною виявляв таланти в малюванні. Майстерності художника та графіка він навчався багато років – спочатку в Академії мистецтв у Празі, потім у Відні й, нарешті, у Парижі, куди переїхав завдяки отриманому гранту. Заробляючи на життя, Купка малював плакати, ілюстрував книжки. На початку ХХ століття він співпрацював з редакціями газет і журналів як ілюстратор і карикатурист, здобувши на цій ниві певну популярність.
У Франції Франтішек Купка провів значну частину свого життя. 1900 р. став для нього не тільки межею двох століть, а й початком змін у творчому стилі: дедалі частіше й голосніше в реалістичних роботах художника звучали ноти абстракціонізму, до якого він остаточно перейшов у 1912 році. У цей період він видав працю «Творіння в пластичних мистецтвах», де виклав власні уявлення про мистецтво як таке і його цілі – знайти у світі речей якусь іншу реальність і ті таємничі сили Всесвіту, що творять і дають життя на Землі. Ставши одним із перших художників-абстракціоністів, Купка пише полотна «Круги Ньютона», «Аморфа, фуга у двох кольорах», «Етюд до мови вертикалей». З юності схильний до окультизму й теософії, він не любив повсякденності.
Під час Першої світової війни Франтішек Купка добровольцем потрапив на фронт, був поранений, отримав чин капітана й офіцерський орден. У повоєнні роки він, як професор Празької академії мистецтв, працював у Парижі зі студентами-співвітчизниками, створював нові твори, організовував свої виставки, у тому числі в Нью-Йорку. Над полотнами серії «Горизонтальні й вертикальні плани», де призматичні об'єкти складно переплітаються і перетинаються один з одним, і на їхніх гранях грають сонячні промені, він працював з 1913 по 1928 рік. Ціле десятиліття (1925–1935 рр.) художник присвятив зображенню на картинах комбінацій із конструкцій, що нагадують деякі машини, і розрізнених їхніх елементів.
Після Другої світової війни Франтішек Купка, визнаний у світі метром абстракціонізму, самотньо жив і працював у передмісті Парижа - Пюто, - де й закінчив свої дні 21 червня 1957 року.
Франтішеку Купці належить ідея нового напряму в живописі – орфізму, в якому чисті й сильні тони, поєднуючись, є першоосновою (як у музиці). Картини, виконані в цьому стилі, є комбінацією музичних ритмів із рухом, що досягається шляхом гри світла та криволінійного перетину об'єктів.
Найдорожчою картиною художника, проданою в Чехії, стала «Форма Синього» (57,75 млн. крон). Однак покупцеві було заборонено вивіз її з країни, і подальша доля картини поки що незрозуміла. Найбільше творів Франтішека Купки представлено в музеї Kampa (Прага 1), є вони і в експозиції Національної галереї Чехії.
Франтішек Купка. Boudoir Scene
Еміль Філла (1882–1953 рр.)
Еміль Філла (Emil Filla) виріс у місті Брно, батько його був чиновником на залізниці. Після закінчення торгової школи юнака влаштували на роботу до страхової фірми, але ця служба обтяжувала його творчу натуру. Витерпівши кілька місяців, він поїхав до Праги, де вступив на навчання до художньої академії. Після трьох років навчання Е. Філла вважав, що методи, які використовуються тут, занадто консервативні, і кинув академію, щоб відшукати якісь інші шляхи та способи розвитку. У цьому він був підтриманий частиною однокурсників.
Завітавши в 1905 р. на виставку Е. Мунка, молодий художник потрапив під вплив його картин, а 1907–1908 роки пройшли під знаком захоплення імпресіонізмом. Знайшовши споріднених духом людей у групі Osma, Філла почав виставляти там свої роботи, серед яких були «Гравці в шахи», «Читач Достоєвського». У 1910 р. у його роботах з'явилися ознаки переходу до кубічного стилю. У пошуках себе Е. Філла переходить від манери письма, навіяної ранніми творами Ель Греко, до манери, яка свідчить про те, яке враження на нього справили картини П. Пікассо й Ж. Брака. У цей період, окрім живопису (в основному це були натюрморти, у яких поступово проявлялися нові ідеї автора), Філла займався скульптурою.
Починаючи з 1913 р., життя художника було насичене не тільки творчістю, а й переїздами з країни в країну, громадською та іншою діяльністю. Побувавши в Парижі, він на якийсь час осів у Голландії, де вступив до лав чеського визвольного руху, а після закінчення Першої світової війни працював радником посла. Повернувшись до Праги, Філла став співробітником Міністерства закордонних справ. У роки німецької окупації він брав посильну участь у боротьбі з поширенням нацистських ідей, і відлуння цих подій знайшло місце в його творах.
У післявоєнний період Еміль Філла, визначний представник чеського кубізму, займався викладанням, подорожував, писав теоретичні книги з мистецтва, а ось право виставляти свої роботи він втратив – аж надто відрізнялася його творчість від того, що називалося соціалістичним реалізмом. Понад сорок років (1909–1953 рр.), з невеликою перервою, Філла входив до Об'єднання художників МАНЕС.
Його картини дуже високо цінуються знавцями-колекціонерами та продаються на аукціонах за величезні гроші. Кубічного «Художника», наприклад, купили за 17,5 млн. крон, а «Голову чоловіка в циліндрі» – за 16 млн. крон. Щоб переглянути роботи Е. Філли в Празі, можна відвідати Національну галерею або виставку чеського кубізму, що проходить у Будинку «Біля Чорної Божої Матері», який і сам є кубістичним символом в архітектурному образі Праги.
Марія Тойен (Чермінова) (1902–1980 рр.)
"Тойен" (Marie Toyen, Čermínová) художниця стала називати себе з подачі поета Я. Сейферта. Народилася вона в Празі, але сім'ї, за її словами, не мала. Проживши зі старшою сестрою до 16 років, Марія пішла в самостійне життя і, попрацювавши підмайстром на миловарному заводі, у 1919 р. вступила до Інституту декоративно-ужиткового мистецтва.
У 1922 р. (на довгі роки) почалася її дружба з І. Штирським, письменником, художником і фотографом. Разом вони були в гуртку «Деветсил» серед молодих авангардистів, разом поїхали до Парижа, разом проголосили там «народження» альтернативного напряму в мистецтві – артифікації, протиставивши його абстракціонізму й сюрреалізму. Тойен входила до Товариства художників МАНЕС і гуртка сюрреалістів П. Елюара й А. Бретона. Повернувшись до Чехословаччини 1934 р., друзі заснували там товариство сюрреалістів. У 1942 р. Штирський загинув - і все життя Тойен дуже не вистачало його.
У 1947 р., не бажаючи залишатися в країні з комуністичним режимом, що зміцнювався, художниця емігрувала до Франції. Тут вона створила цикл картин "Празькі домашні нотатки", присвятивши його рідному місту. Прославившись ексцентричністю, Тойен була відома й завдяки своїм малюнкам еротичного характеру. Це було дуже сміливо з її боку та показувало, що свої позиції і погляди вона відстоюватиме всупереч думці більшості.
Дуже відчутно позначилося на Тойен закриття 1969 р. паризького товариства сюрреалістів. Виставка робіт цієї художниці у французькій столиці відбулася 1973 р. стараннями поета-сюрреаліста Р. Івшеча. Тойен померла в 1980 р., залишивши по собі звання найвидатнішої жінки-художниці Чехословаччини й найвільнішого художника ХХ століття з усіх, хто працював у стилі авангарду.
Найбільша сума, яку в наші дні на аукціоні заплатили за картину Тойен, – 20 млн. крон. Це був її «Сплячий», написаний олією. Ознайомитися з іншими роботами художниці можна в Музеї Кампа (Прага 1).
Тойен. Collage
Переклала: Світлана Стрельчук
