​Варикозне розширення вен

Варикозне розширення вен - це виступаючі, збільшені вени (частіше на ногах і ступнях), які можуть виглядати скрученими і навіть темнішими, ніж зазвичай. Для когось це може бути суто косметична проблема, тому візит до фахівця є питанням вибору. Але комусь варикоз завдає серйозного дискомфорту і болю, і тут уже не обійтися без лікування.

Чому з'являється варикоз?

Хоча про такий стан, як варикозне розширення вен, лікарям відомо досить давно, причини та механізми розвитку досліджені не повністю. Основною причиною вважається порушення синтезу власних білків в організмі, які відповідають за еластичність венозної стінки та цілісність клапанів у венах нижніх кінцівок. Клапани, стуляючись як пелюстки, не дають крові текти у зворотному від серця напрямку. У ролі венозного насоса на нижніх кінцівках виступають три групи м'язів: стопи, гомілки та стегна. Правильне функціонування системи має на увазі односпрямований кровообіг: від стоп у бік серця, а не навпаки.

Порушення хоча б однієї ланки цього складного механізму веде до неправильної роботи венозної системи та розвитку венозної недостатності. Застій крові та підвищення венозного тиску і призводить до розширення поверхневих вен від дрібних капілярів та судинних зірочок до великих приток.

Хто у групі ризику?

Лікарі по всьому світу сходяться на тому, що найчастіше варикозну хворобу провокують кілька факторів: вік, спадковість, ожиріння, тривалі статичні навантаження, недолік фізичної активності (гіподинамія) та вагітність. А ось думка про те, що жінки хворіють на варикозну хворобу частіше, помилкова. Якщо не брати до уваги ту саму вагітність, то дослідження не виявили тут значної гендерної залежності.

Як зрозуміти, що це варикоз?

Прояви хвороби можуть бути різними, але найчастіше варикоз супроводжується помітним розширенням підшкірних вен, появою дрібних венозних сіток на шкірі та судинних зірочок. При цьому пацієнти нерідко плутають скупчення дрібних вен з гематомами і скаржаться на синяк, що довго не проходить. На стан також «натякають» постійна тяжкість та втома в ногах, нічні судоми, набряклість, які з'являються до кінця дня. А ось болі в ногах різної інтенсивності до варикозу здебільшого відношення не мають.

Як лікувати варикоз і чи потрібно це робити?

Перелічені скарги та симптоми – завжди привід для звернення до флеболога. Лікар як мінімум заспокоїть вас і скаже, що все гаразд. А як максимум поставить діагноз та порекомендує лікування, яке залежатиме від виду варикозу.

З естетичним, якщо є лише видимі прояви варикозної хвороби, можна впоратися за допомогою склеротерапії (введення у вену спеціального препарату) або лазера. Але перед цим потрібно провести дуплексне сканування вен, щоб переконатися, що клапанна система працює правильно. Якщо діагностовано варикоз із клапанною недостатністю, потрібна буде операція. Є третя група пацієнтів — ті, яким підходить консервативна терапія із застосуванням ліків та компресійного трикотажу.

Мазі та креми з реклами не допоможуть

Чудодійність багатьох препаратів, особливо широко розрекламованих, перебільшена. Існує лише кілька, які доведено впливають на симптоматику варикозної хвороби та застосовуються у комплексній терапії. Мазі, креми і гелі найчастіше мають рефлекторну дію — за допомогою добавок ментолу та інших подразнюючих шкіру речовин. Але будь-які ліки не слід використовувати для профілактики варикозної хвороби, ці рекомендації чітко прописані в інструкціях.

Лікарська терапія за рекомендацією лікаря зазвичай поєднується із компресійним трикотажем. Панчохи це будуть або гольфи, який потрібен клас компресії і як довго їх слід носити, визначить лікар. Проте компресійний трикотаж профілактичного класу, на відміну від ліків, можна застосовувати й у тому випадку, коли потрібно знизити ризик виникнення варикозу. Це актуально для тих, хто веде малорухливий спосіб життя, наприклад, цілий день стоїть на роботі.

У яких випадках може знадобитись операція?

Якщо причиною захворювання стало порушення венозних клапанів, варикоз неможливо вилікувати консервативно. Сучасна медицина поки що не навчилася відновлювати роботу клапанів і вен, але може усунути пошкоджений сегмент і відновити правильну роботу всієї системи. Цього достатньо і для зняття симптомів і для косметичного ефекту.

Традиційні хірургічні операції з видалення вен (так звана флебектомія) залишилися у минулому столітті. Їм на зміну прийшли сучасні малоінвазивні методики — лазерна абляція, радіочастотна абляція вен, нетермічні методи усунення вен — для яких не потрібна загальна анестезія і які легко проводяться в поліклініці та мають короткий реабілітаційний період. Вони всі приблизно однаково ефективні і безпечні, тому лікар зазвичай вибирає ту методику, якою краще володіє.

Чим небезпечний варикоз, якщо його запустити?

На жаль, частина пацієнтів звертаються до флеболога вже на пізній стадії захворювання, коли є ускладнення варикозу. Серед них, наприклад, кровотеча з варикозно розширених вен, які виникають після травматизації шкіри над веною. Причому навіть мінімальної, якщо ви забилися об кут столу або занадто сильно потерли себе мочалкою в душі.

Також небезпеку становить тромбофлебіт – запалення стінок вен ніг, яке супроводжується утворенням тромбів, а також набряком, почервонінням та хворобливими відчуттями. І тромбоз глибоких вен (ТГВ) - патологічний стан, що характеризуються утворенням тромбів у глибоких венах, який може протікати безсимптомно, але також може викликати біль, набряк та труднощі під час ходьби.

При тривалому перебігу хвороби може виникнути хронічне запалення від скупчення рідини в області варикозно розширених вен, що може призвести до змін шкіри та утворення виразок, у тому числі інфікованих. Або ліподерматосклероз – запалення підшкірного жиру із затвердінням шкіри, нерівномірною пігментацією, почервонінням та набряком.

Як часто потрібно ходити до лікаря, якщо у тебе варикоз?

Літні пацієнти з категорій високого ризику серцево-судинних ускладнень повинні регулярно проходити УЗ-обстеження вен. Особливо якщо вони помічають симптоми венозної недостатності, такі як тяжкість, біль, набряк, болючість, печіння та свербіж. Також відвідувати флеболога щорічно варто людям із сімейним анамнезом венозних захворювань та жінкам старше 30 років, у яких було більше однієї вагітності.

Якщо у вас є симптоми чи скарги, до лікаря потрібно сходити обов'язково. А якщо варикоз був, але ви його пролікували або зробили операцію, то оптимальну частоту відвідувань зможе визначити лікар.

Варикоз та заняття спортом

Заняття спортом не завжди рекомендуються при варикозному розширенні вен. Але лише певні. Наприклад, важка атлетика, альпінізм, лижний спорт, а також біг, їзда на велосипеді або інші рухи, пов'язані з інтенсивним навантаженням на ноги.

Але є види фізичної активності, які можуть допомогти. Серед них ходьба та плавання, які стимулюють кровообіг у литкових м'язах.

А ще існують особливі рекомендації, які захищають від розвитку варикозного розширення вен під час занять спортом. По-перше, не затримуйте дихання, якщо ви піднімаєте тяжкість. У багатьох це відбувається рефлекторно, але так підвищується артеріальний тиск, що створює додаткове навантаження на вени. Тому спочатку видихайте, потім піднімайте і вдихайте на «спуску». По-друге, носіть компресійні панчохи під час тренувань – це добрий спосіб профілактики.

Ковід збільшує ризик тромбозу у людей із варикозом

Інфекція COVID-19 досі не до кінця вивчена, але вже зараз очевидно, що в поєднанні з хронічними захворюваннями вона може спровокувати їх важкий перебіг і підвищити ризик ускладнень. Тромбоз, поруч із пневмонією, одне з них.

Розвиток та прогресування варикозної хвороби, як уже було сказано, може призводити до порушення кровообігу в тканинах, набряків, порушення харчування тканин, згущення крові та утворення тромбів. Це відбувається через те, що венозна судинна стінка пошкоджена і кров застоюється у «венозних басейнах». У разі супутньої інфекції тромби утворюються через згущення крові, агресивного запалення (цитокінового шторму, коли імунні клітини починають «нападати» на власні тканини), особливостей будови та роботи ураженої варикозної вени.

Не варто забувати, що COVID-19 – захворювання системне. Воно торкається всіх систем організму, і «де тонко — там і рветься». Людина, яка страждає на варикозну хворобу і вже перехворіла на COVID-19, має більш високий ризик розвитку тромбозу, ніж та, яка має ізольовано варикозну хворобу, з якою вона може жити довгі роки.

Як зрозуміти, що перенесена інфекція вплинула на стан вен? У ряді випадків розпізнати проблему може тільки лікар-флеболог, підібравши потрібні діагностичні та лікувальні заходи. Але часто вона очевидна: ноги сильніше набрякають (ви це можете помітити слідом від гумки шкарпеток або гольфів), судинні зірочки або сіточки стають помітнішими, вечорами з'являється свербіж гомілок, іноді виникають хворобливі судоми в литкових м'язах.

Профілактика варикозу

Всесвітня організація охорони здоров'я включає захворювання вен кінцівок до «хвороб цивілізації». Їхня профілактика передбачає комплексні заходи, включаючи зміни харчування, режиму праці та відпочинку тощо. Насамперед це актуально для двох категорій людей: тих, хто перебуває у групі ризику із захворювань судин, і тих, кому вже було поставлено діагноз «варикозне розширення вен». Але ще це дуже важливо в період самоізоляції, коли ми всі стали помітно менше рухатися.

Ось кілька рекомендацій, яким варто слідувати:

• Уникайте довгого сидіння без руху. Якщо ви працюєте вдома - просто вставайте і ходіть по квартирі щогодини. І напрацюйте звичку постійно змінювати становище тіла.
• Не сидіть нога на ногу. Це створює перешкоду шляху кровотоку.
• Коли відпочиваєте, намагайтеся лежати, піднявши ноги.
• Пийте достатньо рідини, тому що зневоднення - один з факторів ризику тромбозу.
• Більше рухайтеся і гуляйте. Треновані м'язи перешкоджають розширенню стінок судин вен та утворенню вузлів.
• Носіть компресійний трикотаж, щоб знизити навантаження на ноги під час занять спортом або наприкінці дня. Лікувальний ефект створюється через різницю в силі тиску трикотажу на різні ділянки ноги: максимальне на рівні кісточки і поступово знижується до середини стегна.

Якщо проблема є, спостерігайтеся у флеболога, щоб не запустити перебіг хвороби.