Морські черепахи на Сейшельських островах повернулися з межі вимирання
Автори: Епріл Берт, аспірантка з охорони довкілля Оксфордського університету; Адам Прічард, запрошений дослідник з охорони довкілля Ексетерського університету; Черил Санчез, аспірантка з біології Пізанського університету.
Іноді важко оцінити ефективність заходів щодо збереження видів тварин. Але ми виявили, що зелені черепахи Сейшельських островів, які колись були майже повністю винищені мисливцями, тепер знову живуть і процвітають. І все це стало можливим завдяки життєво необхідному захисту, який був наданий цьому виду близько 50 років тому.
Сьогодні морські черепахи є улюбленим символом збереження навколишнього середовища. Їх зображення використовуються в усьому світі, щоб нагадати нам, чому ми повинні очищати та захищати наші океани. Але ще в 1888 році м’ясо черепахи було стравою дня, а суп із черепахи був надзвичайно популярним делікатесом по всій Європі.
Одним із популярних мисливських угідь був Сейшельський архіпелаг у західній частині Індійського океану, зокрема віддалене місце під назвою атол Альдабра, один з найбільших атолів світу.
На той час щорічно виловлювали близько 12 000 черепах, що призвело до скорочення популяції зеленої черепахи Альдабри (Chelonia mydas) до критично низького рівня. Дослідження, проведені з 1967 по 1968 рік, не виявили жодних доказів нової чи старої активності гніздування на пляжі поселення, який був основним місцем для полювання на гніздових черепах.
Це був поворотний момент для Альдабри.
Королівське товариство (видатна наукова організація у Великій Британії) рекомендувало, щоб атол став природним заповідником з постійною охороною черепах – і 13 серпня 1968 року на всій території (яка на той час була під владою Великобританії, але здобула незалежність у 1976 році) були запроваджені Правила захисту зелених черепах. З тих пір було створено багато інших заповідників на знак визнання важливості Альдабри для світу природи, в тому числі обрання об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1982 році.
Завдяки всім цим заходам з 1968 року зелені черепахи залишаються на Альдабрі практично незайманими, а захист досяг вражаючих результатів. Як повідомляємо в нашому нещодавньому дослідженні, опублікованому в журналі “Дослідження вимираючих видів”, Альдабра нині є другою за розмірами популяцією зелених черепах, що розмножуються в західній частині Індійського океану.
Спостереження за черепахами
З 1970-х років Фонд Сейшельських островів (Sif) – громадська організація, яка у 1979 році взяла на себе управління Альдаброю – співпрацює з докторкою Жанною Мортімер, вченою, яка досліджує черепах, над суворою програмою моніторингу цих тварин, щоб зафіксувати відновлення їх популяції.
Дослідження проводилося по всьому атолу, причому найчастіші спостереження робилися на 2-кілометровому пляжі поселення. Щоранку рейнджер Альдабри прогулюється узбережжям, щоб підрахувати кількість «появ гніздування черепах» – це коли самка виходить з моря, щоб спробувати гніздитися, і записується ця інформація шляхом підрахунку кількості слідів черепах на пляжі за минулу ніч. Одна самка залишає один слід вгору і один вниз, і рейнджери можуть розрізняти, коли вона дійсно відклала яйця, а коли вона перервала спробу.
Дивовижне відновлення: зараз на Альдабрі щороку гніздиться від 3000 до 5000 самок морських черепах. Авторка фото: Е. Берт.
З 1980 по 2019 рік було зафіксовано понад 128 000 слідів черепах у 44 000 дослідженнях. Тому під керівництвом професора Брендана Годлі ми разом із Sif проаналізували цей величезний набір даних.
Було виявлено, що кількість гнізд зелених черепах збільшилася на 410% и 665% порівняно з оцінками початку 1968 року, з приблизно 2500 до приблизно 15000 гнізд щорічно до 2019 року – приблизно 2,6% річного зростання кількості гнізд. Це дорівнює від 3 000 до 5 000 самок черепах, які гніздяться щороку на Альдабрі сьогодні, тому що кожна самка гніздиться кілька разів у сезон.
Примітно, що найбільший приріст спостерігався на селищному пляжі, який є найдовшим пляжем на атолі та, історично, найбільш постраждалим від експлуатації.
Оцінки популяції черепах Альдабри до піку експлуатації становили до 8000 гніздових самок на рік, що свідчить про те, що поточна популяція може подвоїтися знову.
Ми також виявили багато інших цікавих закономірностей при детальному дослідженні.
Було майже вдвічі більше невдалих спроб гніздування через перешкоди на пляжі, такі як круті береги від берегової ерозії та, можливо, також через збільшення кількості сміття, винесеного на пляж.
Щоранку на Альдабрі спостерігали сліди, залишені самками морських черепах. Автор фото: Річ Бакстер.
Ми також помітили потенційну зміну в моделях гніздування черепах із піком активності, що відбувався пізніше того ж року. Можливо, це свідчить про зміну їхнього сезону розмноження через зміну клімату.
Більше історій успіху тварин
Подібне відновлення було зафіксовано в популяціях зелених черепах в Австралії, Коста-Ріці, Мексиці, на Гаваях та острові Вознесіння. Усі ці успіхи підкреслюють цінність охорони гніздових територій для відновлення видів.
І на цьому переваги не закінчуються. Захист місць проживання на Альдабрі був не тільки рятівним колом для морських черепах у цьому регіоні, але й для цілого ряду інших видів – не в останню чергу, культова гігантська черепаха Альдабри, яка також була близька до зникнення в результаті інтенсивного вилову з атолу. Зараз тут проживає найбільша у світі популяція гігантських черепах.
Атол також є єдиним місцем на Сейшельських островах, де зустрічаються дюгони – морські корови, які мають спорідненість з ламантинами, що, ймовірно, пов’язано зі здоровими морськими водоростями, які черепахи підтримують завдяки своїй життєдіяльності.
Важливість морських черепах для екосистем загальновизнана, але все ще існує цілий ряд величезних загроз для цих знакових тварин, які не може зупинити жодна міра захисту на Альдабрі, включаючи нестабільний промисел, зміну клімату та забруднення води пластиком.
Але, безсумнівно, охоронювані об’єкти є важливим інструментом для відновлення та здоров’я регіональної екосистеми, та історія про Альдабру може послужити заохоченням до зусиль щодо збереження природи в усьому світі. Вона показує, що тварини мають надзвичайну здатність повернутися з межі вимирання.
Стаття вперше була опублікована англійською мовою під заголовком «How we discovered that sea turtles in Seychelles have recovered from the brink» в журналі The Conversation 17 березня 2022 р.
Переклала Євгенія Яременко.