Настала ера технологій, і нам стає все складніше спостерігати за життям не через екран смартфона. Але у всього є й свої плюси, адже ці самі чудеса техніки дозволяють зазняти природу і людей настільки надихаюче, що споглядання її через монітор може виглядати не менш правдоподібним.
Позамежжя / The Fall
Медитація все сильніше зміцнюється в західній свідомості, але не варто забувати і про коріння. Навряд чи ми зможемо дізнатися, де і як стався перший акт медитації в людини, але батьківщиною цієї практики вважається Індія. І ця ж країна подарувала нам Тарсема Сінгха ― творця не лише тієї реклами Pepsi з Пінк, Брітні та Бейонсе, а й одного з найкрасивіших фільмів в історії. «Позамежжя», подібно до медитації, розширює межі реальності, завдяки чому абсолютно все здається можливим. Адже саме це і є однією з основних цілей медитативної практики – вийти за власні рамки та втілити чудеса у життя.
Пробудження / Awaken
Під час перегляду фільму Тома Лоу справді можна відчути пробудження. Перефразуючи Ніцше: «Якщо довго дивишся на природу, то природа дивиться у тебе». Як і з будь-якою духовною практикою або сеансом у психолога, спочатку може бути некомфортно, мозок почне чинити опір, але якийсь портал у підсвідомість все ж таки відкриється. Настане визволення. Закадровий голос Лів Тайлер, як не іронічно, говорить щось там про кільця, а ти в цей момент, сповнений почуттів від спостереження за природою, дописуєш свій другий хокку, хоч і в житті хокку не писав.
Барака / Baraka
У 2022 року одному з найвідоміших споглядальних фільмів «Baraka» виповнилося 30 років. І хоч за ці роки стався справжній розквіт камер IMAX та інших див техніки, картина все одно залишається магічною (і нітрохи не поступається сучасному кіно як картинка). І це при тому, що режисер Рон Фріке знімав усю стрічку на 70-мм плівку та винайдену ним самим камеру. За півтори години можна в буквальному сенсі випробувати блаженство (барака в перекладі зі старовинної перської означає «благодіяння» або «блаженство») від проникнення в суть світобудови.
Самсара / Samsara
"Самсара" - це молодший брат "Бараки", знятий все тим же Роном Фріке. Картина також знімалася в десятках країн і протягом кількох років на ту саму 70-мм плівку. Головним героєм знову виступає наша дивовижна планета Земля. Камера досліджує різні куточки світу: від зон стихійного лиха до священних земель. Безперервний потік кадрів все глибше занурює в концепцію переродження - тієї самої Самсари, яка означає цикл народження, життя і смерті, що повторюється. Тому, якщо досить довго вдивлятися в картинку, можна непогано очистити власну карму.
Дім: Побачення з планетою / Home
Ще один сучасний спостерігач, який вміє споглядати та допомагає споглядати іншим, ― француз Янн Артюс-Бертран. До того як перейти до жанру «голови, що говорить» у своїх «Людині» і «Жінці», постановник вирішив зняти власне побачення з нашою дивовижною, але при цьому плачучою планетою у фільмі «Дім». Бонусом тут йде Гленн Клоуз, яка виступає оповідачкою, а серед продюсерів є Люк Бессон. Сам фільм досліджує руйнівний вплив людини на світ і природу, але не робить це відверто в лоб, а надихає демонстрацією того, заради чого варто і хочеться рятувати становище.
Мандрівка часу / Voyage of Time: Life's Journey
Безумовно, весь пізній Терренс Малік ― це медитація, що затягнулася і так необхідна нам усім, яку можна практикувати прямо в кріслі кінотеатру. У цьому фільмі режисер продовжив те, що почав у своєму ж «Древі життя». Якщо бути точніше, він покусився на історію про створення світу, і замах вдався, адже краса кадрів справді здатна якщо не звести в могилу, то точно зачепити за живе. Як і Том Лоу, Малік розуміється на гарних голосах. Тут за кадром слуховий апарат задовольняє інша ельфійка із Середзем'я - Кейт Бланшетт. Тому якщо вибір стоїть між додатком для медитації з безликим голосом та «ПVoyage of Time: Life's Journey», то тут точно варто вибрати друге.
Червона черепаха / The Red Turtle
Якщо ви думаєте, що студія Ghibli ― це лише один Міядзакі, то ви сильно помиляєтесь. Звичайно, анімаційні шедеври японського маестро також медитативні за своєю природою, але і у француза Міхаеля Дюдока де Віта вийшло відмінне занурення в глибини підсвідомості. Його «Червона черепаха» - це життя в первозданному вигляді, яким воно є. Конкуренцію йому в пізнанні себе і всього сущого на безлюдному острові може скласти хіба що «Людина - швейцарський ніж», але залишимо його для іншої добірки.
Фонтан / The Fountain
На смак і колір усі Г'ю Джекмани різні – то він безстрашний Росомаха, то ваш провідник у світ вічного життя. Картина ще одного візіонера, Даррена Аронофскі, «Фонтан» умовно поділена на дві частини. Одна з них має сюжет, згідно з яким Томас Крео (Джекман) шукає порятунку для своєї дружини, що вмирає (Рейчел Вайс). А друга і є цей самий пошук, представлений чи то через потік свідомості, чи то взагалі паралельна реальність. Саме там існує воно ― Древо життя, яке за легендами дарує безсмертя. Обережно, під час перегляду може розплющитися третє око, а водночас і секрети Всесвіту.