Що відбувається у темряві. Михалевич Вікторія
Узимку вечори довгі. Від того, що вимикають електрику, вони здаються ще довшими. Коли зникає освітлення, ми з сестричкою любимо посидіти з бабусею, яка розважає нас казками та цікавими історіями зі свого життя. У темряві герої оповідок ніби оживають. І ось видається, що у вікно заглядає Кобиляча Голова, у комиші гуде Кощій, а на столі лежить дивовижне яйце-райце. У завиванні вітру за шибою вчувається голосіння Оленки - зміючки, у гавканні нашого Бровка чується голос вовкулаки, наш Рудько видається чорним…
Дуже гарні українські казки – глибокі, барвисті, багаті. А ще у них добро завжди перемагає зло. І від цього темрява уже не є страшною, бо вся погань приборкана і покарана.
За трохи з’являється світло, і ми з сестричкою готуємося відпочивати. Читаємо молитви, лягаємо у ліжка, а темрява дбайливо огортає нас покривалом сну.
