Біографія Антуана де Сент-Екзюпері
Антуан де Сент-Екзюпері (серед друзів відомий як Сент-Екзюпері) – французький письменник і авіатор, граф – народився 29 червня 1900 року в Ліоні (Франція) у старовинній прованській аристократичній родині.
Батько помер, коли Антуану було 4 роки, і вихованням 5 дітей займалася мати, графиня Марі де Сент-Екзюпері, уроджена де Фонколомб, красива, освічена жінка, яка стала головною людиною для всього подальшого життя Антуана. Хлопчика багато хто вважав некрасивим – при його високому зрості й атлетичній статурі у нього були неправильні риси обличчя і кирпатий ніс, за який однолітки дражнили його звіздарем. Але мати називала сина король-сонце за його рідкісну доброту, веселий характер і любов до природи.
За сімейною традицією, Антуан навчався в католицьких навчальних закладах. Він навчався в ліонській Школі братів-християн, потім у католицьких коледжі єзуїтів у Manse і в Швейцарії. У 12 років Антуан вперше піднявся в повітря на літаку, проте не мріяв про польоти, а про море. Він готувався до екзаменів у Вищу військово-морську школу і займалася на підготовчих курсах паризького військово-морського ліцею, але зазнав невдачі на вступних іспитах. Тоді Антуан вирішив стати архітектором і записався вільним слухачем в паризьку Школу витончених мистецтв. У 1921, ще до отримання диплома, Сент-Екзюпері призвали в армію. Він не став наполягати на продовженні відстрочки, належної йому для завершення освіти, і записався в винищувальний полк.
Армійська служба Антуана почалася з роботи в бригаді ремонтників, і несподівано він відчув, що авіація – це його справжнє покликання. Сент-Екзюпері здає іспит на цивільного льотчика і передислоковується в Марокко, де отримує кваліфікацію військового пілота. У 1921, після закінчення офіцерських курсів, він стає молодшим лейтенантом. Військову службу Антуан закінчує вже у Франції.
У січні 1923 його літак потрапив у аварію, пілот отримав травму голови і йде у відставку. Сент-Екзюпері оселяється в Парижі. Він намагається писати, але його літературна творчість нікого не цікавить. Майбутній знаменитий письменник береться за будь-який заробіток, аж до торгівлі книгами та вживаними автомобілями. До того ж Антуан не збирався розлучатися з авіацією, і, незважаючи на перенесені травми, продовжував польоти на цивільних літаках.
У цей час він закохується в багату красуню Луїзу де Вільморен. Проте дівчина не сприймала Сент-Екзюпері всерйоз, на його зізнання в коханні та пропозиції про шлюб відповідала ухильно.
Поховавши в глибинах свого серця любов до Луїзи, Сент-Екзюпері став удосконалюватися в авіації. У 1926 він став літати на поштових літаках французької компанії «Авіапосталь», що здійснювали рейси в північноафриканські країни. Незабаром Сент-Екзюпері був призначений начальником аеропорту Кар-Джуба, розташованого на краю Сахари. В очікуванні рейсів він знову взявся за перо, і результатом його праць став рукопис роману «Південний поштовий», в якому розповідалося про рейси в Сахару пілота поштового літака.
У 1929 Сент-Екзюпері повертається у Францію. Він вступає на Вищі курси військово-морської авіації і пропонує свій рукопис видавцям. «Південний поштовий», опублікований у кінці 1929, прославив свого автора. У 1930 Антуана де Сент-Екзюпері призначають технічним директором Південно-Американського відділення «Авіапосталь» і нагороджують орденом «Почесного легіону» за його внесок у розвиток французької цивільної авіації. У Буенос-Айресі Антуан знайомиться з Консуело, вдовою відомого письменника Гомеса Карило. Ця чарівна й освічена жінка стала його музою і його злим генієм. Екстравагантність і неврівноваженість Консуело часом межували з божевіллям, але Антуан, який ще в дитинстві приручав диких звірів, а в дорослому віці – африканських лисиць і пум, терпляче зносив усі витівки коханої жінки.
У 1931 компанія «Авіапосталь» збанкрутувала, і Сент-Екзюпері повернувся до льотної роботи. У цьому ж році він видав роман «Нічний політ», який приніс йому літературну премію «Феміна». Антуан літає в Африку, Індокитай, Південну Америку, працює кореспондентом газети «Парі-суар». У грудні 1935 Сент-Екзюпері на власному літаку Симун намагається поставити рекорд дальності перельоту Париж – Сайгон, але терпить аварію над Лівійською пустелею. Непрямою винуватицею аварії називали дружину письменника, яка в ніч перед вильотом вирушила в подорож по всіх паризьких барах. Через три дні Сент-Екзюпері і механіка Прево врятували бедуїни, а під враженням від аварії був написаний знаменитий «Маленький принц», героїня якого, Троянда, відображає риси характеру Консуело.
Восени 1939 Сент-Екзюпері, котрий до того часу був володарем ще двох літературних премій за роман «Земля людей», добровільно з'явився в армію. Він зробив декілька бойових вильотів, був представлений до «Військового хреста». Після поразки Франції у письменник переїхав до США, де в 1943 вступив у ВПС «Вільних французьких сил», керованих генералом де Голлем.
31 липня 1944 року Антуан де Сент-Екзюпері вирушив у бойовий виліт, з якого не повернувся. До кінця XX століття Екзюпері вважали зниклим безвісти, однак з 1998 з’явилося підтвердження його смерті.
У 1998 у сіті рибалки Жан-Клода Б’янко потрапив браслет Антуана, який став ключем до його смерті. У травні 2000 дайвер Люк Ванрел знайшов рештки літака Антуана Lockheed P-38 Lightning на глибині 70 метрів. Зараз ці уламки зберігаються в музеї авіації та космонавтики в паризькому передмісті Ле Бурже.
Восени 2003 поруч з ним знайшли рештки іншого літака, збитого за рік до Екзюпері. Пілотом у ньому був Алексіс цу Бенгайм унд Штайнфурт, молодий німецький хлопець, який розбився під час свого першого і останнього польоту.
Існує кілька версій смерті Антуана де Сент-Екзюпері в авіакатастрофі 31 липня 1944:
- технічна несправність літака Екзюпері — Lockheed P-38 Lightning;
- самогубство Екзюпері через депресію;
- збиття його літака німецьким винищувачем.
1948 — опубліковано незакінчену повість «Цитадель».
Твори
Критика
